Розділ «9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс»

9.8.1. Значення комплексу, характеристика основних видів транспорту та комунікацій

Транспорт – одна з найважливіших галузей національної економіки, адже саме він зв'язує компоненти господарства в єдину цілісну систему та забезпечує її безперервне функціонування та територіальну організацію. Транспортно-комунікаційний комплекс (ТКК) є базовою ланкою виробничої та соціальної інфраструктури, матеріальної та нематеріальної сфери. Ефективне функціонування транспорту це необхідна умова стабілізації, структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях, захисту економічних інтересів України. Завдяки транспорту реалізуються основні етапи інтеграційних процесів: від вільної торгівлі, через переміщення товарів, послуг, робочої сили, капіталу, інформації – до повної інтеграції країни в європейську та світову економічні системи. На основі розвитку транспортно-комунікаційного комплексу формуються можливості для міжнародного (територіального) та внутрішньодержавного поділу праці.

Всі види транспорту, зв'язку та комунікацій об'єднуються в єдиний транспортно-комунікаційний комплекс, який, в сою чергу, реалізує процеси перевезень, сполучень, обміну інформаційними потоками, зв'язку відповідно до запитів господарських систем та потреб населення завдяки тісній взаємодії з середовищем та один з одним в межах визначеної території (держави, економічного району, регіону, тощо). Окремі види транспорту, зв'язку та комунікацій не функціонують ізольовано. Внаслідок цього формується транспортно-комунікаційна система, яка розвивається у взаємодії з усіма галузями національного господарства. Транспортно-комунікаційна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, мереж зв'язку та комунікацій, технічних засобів і служб, що забезпечують їх функціонування, які взаємодіючи забезпечують успішне функціонування національного господарського комплексу в цілому. Роботу транспортно-комунікаційної системи забезпечує інфраструктура ТКК, що включає в себе шляхи сполучення (табл. 9.27), залізничні колії, лінії телефонного зв'язку, кабельні мережі, рухомий склад, інтернет-провайдерів, вантажно-розвантажувальне господарство (доки, платформи, склади, сервіси), засоби управління, комунікацій і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

Таблиця 9.27

Основні елементи транспортної інфраструктури України та динаміка їх формування

Складено за даними ДСС України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstatgov.ua

Головне завдання транспорту – забезпечення виробничих і невиробничих потреб господарства та населення в усіх видах перевезень. Значний вплив чинять транспорт, зв'язок та комунікації на перерозподіл сировинних ресурсів, готової продукції, товарів і послуг, впливають на їх собівартість та ціну, виступають основою розвитку міжнародних зв'язків.

За призначенням транспорт поділяється на три основних групи: транспорт загального користування (перевозиться сировина, продукція, населення); відомчий транспорт (для виробничих, корпоративних, внутрішньогосподарських потреб) та транспорт особистого призначення. 6 загальному, виділяють транспорт пасажирський та вантажний; міський (метрополітен, тролейбус, трамвай, муніципальний автобус, таксі тощо) міжрайонний, міжнародний.

Основними видами транспорту є:

– сухопутний або наземний (залізничний, автомобільний, електричний, в'ючний, гужовий);

– водний транспорт (складається з морського та річкового);

– повітряний транспорт;

– трубопровідний транспорт (продуктопроводи, газопроводи, нафтопроводи).

На розвиток транспорту впливає декілька факторів, які об'єднані в дві групи: природні (величина території, рельєф, клімат, тощо) та соціально- економічні (економіко-географічне положення, рівень економічного розвитку, рівень науково-технічного розвитку держави та її регіонів). Дуже значний вплив на розвиток транспортно-комунікаційного комплексу має транзитність території. Економіко-географічне розташування держави – один з економічних ресурсів, що робить її ланкою транзитної системи певного територіального простору і визначає її транзитний статус на цьому просторі. З цієї точки зору, Україна є чи не "найбагатішою" країною євразійського континенту, оскільки перетин на її території осей Захід – Схід (Європа – Азія) та Північ – Південь (Балтика – Чорне море) надає нашій країні широкі можливості одержання, як геоекономічних, так і геополітичних вигод. Згідно з оцінками провідних експертів світу, Україна володіє найбільшим в Європі показником транзитності – 3,75.

Транспортно-комунікаційний комплекс характеризує таке поняття, як логістика – комплексне управління розподілом, розміщенням, потоками транспортування товарно-матеріальних цінностей з метою координації і раціоналізації вантажообороту, підвищення рівня транспортних послуг, забезпечення збереження товарів, своєчасної доставки до місць реалізації і споживання та збільшення прибутків. Логістика передбачає процеси раціональної організації доставки товарів і послуг оптимальними видами транспорту (їх поєднання чи взаємозаміни), планування і досягнення матеріально-технічного забезпечення, підготовку і переміщення людських ресурсів, матеріально-технічне забезпечення торговельно-комерційних організацій за допомогою транспортно-комунікаційних засобів. В Україні вже декілька років триває розбудова сучасної системи транспортно- логістичних центрів таких як Київ, Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Чоп, Ковель, Харків, Донецьк, Іллічівськ та ін.

Базовими характеристиками роботи транспорту є вантажооборот та пасажирооборот. Вантажооборот – обсяг вантажних перевезень залізничним, автомобільним, морським, річковим, повітряним або трубопровідним транспортами. Його визначають як добуток ваги вантажів на відстань їх перевезення і позначають т / км (т/милями). Обсяги вантажних перевезет" на окремих транспортних вузлах, станціях і портах складаються з загальної ваги відправлених і прибулих вантажів. Розрізняють внутрішній вантажооборот (залізниць, транспортних вузлів, станцій, портів) і зовнішній (експорт, імпорт, міжнародний транзит) вантажооборот. Провідне місце у вантажообороті України належить залізничному транспорту (табл. 9.28), а найменші показники вантажообороту характерні для авіаційного транспорту, дана тенденція зберігається впродовж багатьох років.

Таблиця 9.28

Показники роботи різних видів транспорту України в 2011-2013 роках (вантажооборот)

Складено за даними ДСС України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrsiat.gov.ua