Розділ «Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.»

Регіональна економіка


9.1. Паливно-енергетичний комплекс



9.1.1. Значення паливно-енергетичного комплексу, структура та тенденції розвитку


Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – один з найважливіших міжгалузевих комплексів. Він включає розвідку паливних ресурсів, видобування палива і виробництво електроенергії, транспортування та організацію їх споживання.

У ПЕК виділяються дві великі групи галузей промисловості – паливна і електроенергетика. До паливної промисловості належать нафтодобувна, нафтопереробна, газова, вугільна, торф'яна, уранодобувна і збагачувальна промисловість; до електроенергетики – теплові, гідро-, атомні електростанції, а також так звані альтернативні електростанції (рис. 9.1). До ПЕК включається виробнича інфраструктура перелічених галузей промисловості, зокрема такі її види, як високовольтні лінії електропередач (ЛЕП), трубопроводи, нафтові термінали та великі сховища нафта і газу.

ПЕК – це базовий комплекс господарства будь-якої території чи країни. Споживання енергії є необхідною потребою людей після продовольства. Матеріальне виробництво і побут насклення потребують великих витрат енергії. В економіці України ПЕК відіграє особливу роль, на відміну від розвинених країн, матеріальне виробництво нашої держави до цих пір залишається енергомістким (в першу чергу через неекономне використання енергії), особливо енергомісткою залишається продукція таких галузей, як чорна металургія, багато хімічних виробництв, сільськогосподарське виробництво тощо. ПЕК України характеризується поступовим зниженням видобутку паливних ресурсів. Потреби національного господарства у різних видах палива значні, а власні ресурси складають близько 40% від загальних потреб, що обумовлює значний імпорт енергоносіїв в Україну.

Структура паливно-енергетичного комплексу

Рис. 9.1. Структура паливно-енергетичного комплексу

Підприємствами паливно-енергетичного комплексу України здійснюється видобуток основних паливних ресурсів. Так, вуглевидобувні підприємства України в 2011 році видобули 81,859 млн. тонн вугілля, за підсумками 2012 року збільшили видобуток вугілля порівняно з 2011 роком на 4,75% – до 85,745 млн. тонн. В 2013 році видобуток вугілля скоротився на 2,6% – до 83,697 млн. тонн. Загалом за останні п'ять років видобуток дещо збільшився – з 72,2 млн. тонн вугілля у 2009 році до 83,7 млн. тонн – в 2013 році.

Видобуток природного газу в Україні збільшився на 1,7% – до 20,4 млрд, кубометрів. Україна у 2013 році скоротила споживання газу порівняно з 2012 роком на 8,1% – до 50,358 млрд. кубометрів. Видобуток нафти в Україні в 2012 році зменшився – на 5,4%, до 2,293 млн. тонн., а в 2013 році скоротився на 5,4% – до 2,17 млн. тонн.

В структурі споживання палива найбільший відсоток припадає на нафту та газ (55-57%), причому газ є лідером, потім вугілля (35-36%) та мазут – до 7%. Сучасна структура власного видобутку палива в Україні не відповідає ролі окремих його видів у постачанні енергії господарству і населенню, зокрема обсяг видобутку нафти і газу не відповідає масштабам їх споживання. До 2012 року переважну більшість потреби у нафті і газі Україна забезпечувала за рахунок імпорту нафти з Росії та газу – з Росії і Туркменістану. З листопада 2012 року в українську газотранспортну систему (ГТС) став надходити газ з боку європейських країн у реверсному напрямку, насамперед через Польщу, а також Угорщину та Словаччину. За даними Об'єднаного диспетчерського управління "Укртрансгазу", оператора української ГТС, за період із початку імпорту газу з держав ЄС із листопада 2012 року і до сьогодні у ГТС "Укртрансгазу" надійшло 5,8 млрд, кубометрів газу, причому 2,2 млрд. – зі Словаччини. У 2013 році до списку долучились Німеччина і Австрія, проте Угорщина тимчасово припинила реверсні поставки газу в Україну.

При чисельності населення менше 1% світового, країна споживає більше 2% енергоресурсів від всього споживання на землі. За рік Україна споживає близько 200 млн. т. умовного палива і займає 15 місце серед країн – найбільших споживачів паливно-енергетичних ресурсів. Україна має один з найвищих показників споживання енергії на душу населення.

До особливостей паливно-енергетичного балансу України можна віднести наступне: 1) висока питома вага кам'яного вугілля у видобутку палива, а у споживанні – газу; 2) значна невідповідність між видобутком та споживанням нафти й природного газу через значний обсяг їх імпортних надходжень; 3) висока питома вага виробництва електроенергії на ТЕС (49,1%) та АЕС (42,9%) (у 2013 році); 4) незначне використання таких енергоджерел, як гідроенергія (7,5%), нафта та продукти її переробки, нетрадиційних, альтернативних джерел, сонячної та вітрової енергії.

Негативні тенденції, характерні для ПЕК України:

а) недиференційована структура енергопостачання та імпортозалежність від поставок енергоносіїв;

б) значний обсяг зовнішніх поставок нафти і природного горючого газу, нестабільність цих поставок;

в) застарілі виробничі потужності.

Як не прикро констатувати, але повною мірою, впродовж всього періоду економічної незалежності, Україні так і не вдалося сформувати ефективну власну енергетичну систему. В енергетиці залишаються невнрішеними проблеми: недиференційована структура енергопостачання та імпортозалежність від поставок енергоносіїв проявляється у тому, що за структурою споживання первинної енергії в Україні домінуючим у кінцевому споживанні залишається природний газ і нафта – відповідно 41% і 16%, тобто енергоносії, власні ресурси яких не повністю забезпечують потреби національної економіки. Так, протягом останніх років Україна за рахунок власного видобутку задовольняла потреби у природному газі на рівні 35%, а нафті – на 20%. Цей рівень енергозалежності близький до середньоєвропейського, однак на відміну від країн ЄС, наша держава характеризується низьким рівнем диверсифікації енергозабезпечення. Обсяг імпорту природного газу в загальному постачанні первинної енергії більш як у 2 рази перевищував обсяг його власного видобутку. При цьому у загальній структурі використання природного газу понад 30% припадає на перетворення в інші види палива та енергію. Споживання вугілля, традиційного для України джерела первинної енергії, також підтверджує статус нашої держави як країни- імпортера первинних паливно-енергетичних ресурсів. Сальдо між імпортом та експортом характеризується значним перевищенням імпорту та коливається від 9,44 млн. тонн в 2007 році до 2,88 млн. тонн у 2013 році. Таким чином, енергозалежність України від імпорту первинних джерел енергії, крім ядерної, залишається порівняно високою, що обумовлене характером не лише споживання, але й перетворення в інші види палива та енергії.

За даними офіційної статистики, частка застарілого й зношеного обладнання та основних засобів за 2013 рік складає 68,7%. Найбільш критична ситуація склалась на підприємствах теплової генерації та електроенергетичного обладнання. Зношеність технологічного обладнання об'єктів ПЕК призводить до перевитрат енергоресурсів, втрат енергії в місцевих електричних та теплових мережах, зниження ККД теплових станцій.

Останнє негативно впливає як на розвиток ПЕК в цілому, так і на розвиток всього господарства і його окремих галузей. Визначені проблеми сучасного ПЕК лише загострюються в умовах зростання взаємозалежності національних економік, внаслідок транскордонного характеру та неможливості країн самостійно вирішити глобальні енергетичні проблеми. Існує серйозна необхідність модернізації потужностей в межах ПЕК, поряд з переоснащенням промисловості з метою досягнення енергозбереження, пошуку можливостей для використання відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії (ВИДЕ) тощо. Не менш важливим напрямом державного регулювання залишатиметься диференціація енергопостачання та подолання енергетичної залежності, а також розв'язання екологічних проблем, які супроводжують розвиток ПЕК та збільшення видобутку власних енергоресурсів. На часі залишається необхідність об'єднати зусилля країн Вишеградської четвірки (V4) (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія) та України в розробці регламенту функціонування газових ринків та можливостей реверсного постачання газу в Україну. Також постало питання про реалізацію нового інфраструктурного проекту, який забезпечує створення нових джерел і маршрутів диверсифікації імпорту природного газу в Україну та використання західноукраїнських підземних сховищ газу (ПСГ) країнами Європейського Союзу та Енергетичного співтовариства.


9.1.2. Паливна промисловість України


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Тема 2. Закономірності регіональної економіки, основні принципи та фактори формування економіки регіонів

  • Тема 3. Економічне районування та територіальна структура господарського комплексу

  • Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці

  • Тема 5. Регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком в Україні

  • Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Тема 7. Природний та трудовий потенціал України

  • РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
  • 9.2. Гірничо-металургійний комплекс

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хімічна промисловість

  • 9.5. Лісопромисловий комплекс

  • 9.6. Будівельно-індустріальний комплекс

  • 9.7. Агропромисловий комплекс

  • 9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс

  • 9.9. Соціальний комплекс

  • РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

  • Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури

  • Тема 12. Фактории сталого розвитку продуктивних сил

  • РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Тема 14. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  • Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи