Розділ «9.2. Гірничо-металургійний комплекс»

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) – являє собою множину виробництв та підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачування, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі, сплавів, прокатне виробництво, кольорових і дорогоцінних металів, переробку вторинної сировини. Складовими гірничо-металургійного комплексу також є виробництво труб, коксохімія, виробництво вогнетривів, феросплавів, електродів, метизів, металургійного устаткування, будівельних конструкцій з металу, порошкова металургія тощо. Основні споживачі продукції гірничо-металургійного комплексу – машинобудування, будівельна індустрія, транспорт. Основні галузі гірничо-металургійного комплексу – чорна та кольорова металургія.

Україна володіє сприятливими передумовами для розвитку гірничо- металургійного комплексу, зокрема, чорної металургії, що проявляється у вдалому територіальному поєднанні відповідних ресурсів у межах Донецького та Придніпровського районів: великих родовищ коксівного вугілля, залізної і марганцевої руд, високоякісних вапняків, формувальних пісків та вогнетривів, сировини для кольорової металургії. Розвитку ГМК сприяє добре розвинена транспортна мережа, попит на метал, значна кількість вторинної сировини. Проте, розвиток однієї з провідних галузей української економіки – металургії впродовж 2010-2013 років відчував на собі прояви кризових економічних явищ та характеризувався певними негативними тенденціями (табл. 9.6).

Знизилась частка металургійної галузі у загальному обсязі реалізованої промислової продукції, з 18,8% у 2010 році, до 17,9% в 2013 році. Відмічається сповільнення обсягів реалізованої металургійної продукції.

Таблиця 9.6

Динаміка основних показників розвитку гірничо-металургійного комплексу України в 2010-2013 pp.

Джерело: ДСС України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstatgov.ua

Нажаль, за цей же період, було зафіксовано погіршення фінансово-економічного стану галузі внаслідок зниження обсягів виробництва та реалізації металургійної продукції, одержання збитків та від'ємної рентабельності операційної діяльності. Позитивним моментом можна вважати активізацію, хоч і невелику, інвестиційної діяльності, особливо щодо обсягів та темпів інвестування в основний капітал (табл. 9.7).

Таблиця 9.7

Фінансові показники розвитку металургії України в динаміці за 2010-2013 pp.

* Інформація за січень-вересень 2013 р.

Джерело: ДСС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/ukrstat.gov.ua

Впродовж останніх років змінилася товарна та географічна структура експорту та імпорту металопродукції. Зокрема, загальний обсяг експорту з України збільшився на 4%, до 26,7 млн. т. При цьому відбулося зменшення частки поставок у країни Азії майже на 10%, компенсоване збільшенням експорту на ринки Європи та Північної Африки. Що стосується імпорту, то спостерігалось значне скорочення частки країн СНД (до 58%), зокрема, РФ – до 45%, хоча у 2007-2010 роки їх частка перевищувала 85 та 75%. Крім цього, майже на 10% зросла питома вага азійських країн, особливо Кптаю, який суттєво збільшив поставки на український ринок високотехнологічної металопродукції (плаского прокату з покриттям, виробів з нержавіючої та іншої легованої сталі). Ці тенденції є досить неоднозначними: позитивне зменшення залежності від одного постачальника зарубіжної металопродукції нівелюється тим, що у товарній структурі імпорту, як і раніше, переважає продукція з більш високою доданою вартістю.

Основними виробниками металургійної продукції залишаються Донецька (зменшення промислового виробництва у 2013 році на 20%) та Дніпропетровська (зростання – на 0,9%) області, на які припадає приблизно 70% загальноукраїнського виробництва.

9.2.1. Передумови розвитку, склад, територіальна організація, та значення чорної металургії

Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних чинників. У розташуванні підприємств галузі особливо велику роль відіграють сировина і паливо, на які припадає до 90% витрат. Надзвичайно важливою передумовою розвитку чорної металургії є забезпечення необхідними запасами залізних, марганцевих руд та нерудної сировини.

Сировинна база чорної металургії України. Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюють в 22,1 млрд. т (станом на 2013 р.), розвідано 57 родовищ. За 2013 рік гірничодобувними підприємствами України вироблено продукції: руди і залізорудного концентрату – 84110,4 тис. т, що на 4,8% більше ніж 2012 року, у т.ч. залізної руди неагломерованої – 14242,2 тис. т (+6%), залізорудного концентрату – 69 868,2 тис. т (+4,6%), з нього товарного – ЗО 431,5 тис. т (на рівні минулого року); флюсового вапняку (металургійного) -15 437,5 тис. т (-7,1%).

За запасами залізної руди найбільшим в Україні є Криворізький залізорудний басейн. Це потужна сировинна база, басейн розташований в Дніпропетровській та частково у Кіровоградській областях. Простягається смугою завдовжки близько 100 км і завширшки 2-7 км в басейні р. Інгульця, від м. Жовті Води до широти Каховського водосховища. Площа – 300 км2. Басейн розміщується на відстані менше ніж 500 км від родовищ коксівного вугілля Донбасу, в 125 км від Нікопольського марганцеворудного басейну, неподалік від родовищ флюсових вапняків, доломітів, вогнетривких глин та іншої сировини, необхідної для чорної металургії. Глибина залягання руд – до 1 500- 2 000 м, в деяких місцях є виходи на поверхню. Криворізькі руди містять мало домішок сірки і фосфору, вміст заліза сягає 50-65%. Також видобуваються залізисті кварцити з вмістом заліза до 35%, що потребують збагачення. У межах Криворізького басейну функціонують найбільші гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) в Україні: Новокриворізький ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, Північний ГЗК, Інгулецький ГЗК. Основною продукцією гірничо-збагачувальних комбінатів є концентрат (збагачена руда) з вмістом заліза близько 65%, який постачається на агломераційні фабрики, після чого у вигляді агломерату або окотків відправляється для доменного виробництва на металургійні комбінати.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований у південній частині Полтавської області на Лівобережжі Дніпра, за 15-30 км на схід та північний схід від Кременчука. Простягається майже в меридіональному напрямі вузькою смугою завширшки від 0,5 до 3,5 км. Запаси – 4,5 млрд. т. Функціонують Полтавський ГЗК (м. Комсомольськ) та Дніпровський ГЗК.

Білозерський залізорудний район – група родовищ залізних руд у Запорізькій області. Простягається на південь від с. Малої Білозерки смугою до 20 км завширшки і 65 км завдовжки. Площа майже 1 300 км2. Запаси Білозерського залізорудного району оцінюють у 2,3 млрд, т, а вміст заліза у високоякісних рудах сягає 65-70%. Тут зосереджені родовища залізистих і магнетитових, кварцитів. За запасами багатих руд цей район поступається тільки Кривбасу. Значна глибина залягання руд робить можливим їх видобування тільки шахтним способом. У районі діє Запорізький залізорудний комбінат для підземного добування багатої залізної руди.