Розділ «9.7. Агропромисловий комплекс»

Регіональна економіка

Значними виробниками цукру є Рокитнянський (Рівненська обл.), Яготинський (Київська обл.) цукрові заводи, Гайсинський цукровий завод, Крижопільський цукровий завод, Жданівський цукровий завод, АК "Зелена Долина" (Томашпіль); "Подільські цукроварні" (Вінниччина), Шепетівський цукровий комбінат, Красилівський цукровий завод, Клембівський цукровий завод (Хмельницька обл.). Після багатьох років занепаду галузі і ліквідації цукрозаводів, у Вінницькій області в містечку Шпиків закладено найбільший в Європі цукрозавод (12 тис. т переробки буряків за зміну).

Для цукрової промисловості характерні проблеми:

– втрата зовнішнього ринку цукру країн СНД і Російської Федерації;

– неврегульованість внутрішнього ринку, реалізація цукру за ціною нижче собівартості та вимивання обігових коштів;

– перехід на давальницьку схему переробки цукрових буряків, нестача технологій та інновацій;

– зменшення посівних площ цукрових буряків та їх врожайності;

– недооцінка державою такої стратегічної галузі як цукрова, серйозні недоліки при приватизації цукрових заводів, багаторазова зміна власників і штучне доведення їх до банкрутства.

Олійно-жирова промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Близько 90% олії отримують з соняшника. Виробництво сировинномістке, тому підприємства галузі розміщені в основному в районах вирощування соняшника. Найбільше їх у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Олійно-жирова промисловість України інвестиційно приваблива, в її розвиток спрямовано значні інвестиції, як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів в реконструкцію діючих і будівництво нових заводів. Потужності з переробки олійної сировини в Україні збільшилися з 2,5 млн. тонн у 1998 році до 14 млн. тонн у 2013 або в 5,3 рази, а використання потужностей за цей період збільшилось з 30% до 85%. За 15 останніх років збудовано 23 нових заводи і модернізовано майже всі підприємства, створено 10 тис. робочих місць.

На національному ринку основними виробниками олії є компанії "Карнел" (ТМ "Щедрый Дар", "Чумак золота", "Чумак домашня"), "Каргілл", "Агрокосм" (ТМ "Щедро") та "Бунге Україна" (ТМ "Олейна"), "Авіс" також олійно-жирові комбінати Вінниці, Маріуполя, Вознесенська, Дніпропетровська, Одеси та Чернівців.

Олійно-жировий комплекс України має розвинену інфраструктуру: елеватори, потужні модернізовані підприємства, логістику, морські порти. Головна перевага – потужний експортний потенціал олії соняшникової та шроту, що дозволяє Україні займати лідируючі позиції на світовому ринку.

Олійно-жирова галузь України експортоорієнтована. В Україні споживається всього 20% виробленої соняшникової олії, 80% – поставляється на експорт. Це є унікальною особливістю українського ринку соняшникової олії. Україна є лідером з експорту соняшникової олії та забезпечує 3,8 млн. тонн або понад 50% від обсягів світового експорту соняшникової олії.

Постійно розширюється географія експорту соняшникової олії українського виробництва, яка експортується в 90 країн світу. На світових ринках основними споживачами олії стали країни Азії, Близького Сходу. ЄС, СНД та Африки. В останні роки спостерігається значне зростання експорту соняшникової олії в Китай. Перспективним напрямком у розвитку галузі є збільшення обсягів переробки сої та ріпаку.

Основою розвитку плодоовочеконсервної промисловості є овочівництво, садівництво та вирощування ягід (плодівництво). Основними районами її розвитку є південні області (Одеська, Миколаївська, Херсонська), а також Поділля (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області) та Закарпаття. Підприємства спеціалізуються на виробництві свіжих фруктів та овочів, фруктових наповнювачів, смузі, концентратів, соків, консервації огірків, томатів, кабачків, ікри кабачкової, квашенні овочів, дитячого харчування, овочів і фруктів консервованих з додаванням оцту, натуральних, концентрованих соків, джемів та фруктових желе, тощо.

На українському ринку присутні відомі торговельні марки: "Сандора" (Миколаївська обл.), "Торчин" (Волинська обл.), "Чумак" (Херсонська обл.), "Ніжин" (Чернігівська обл.), "Аграна Фрут Україна" та "Пфаннер-Бар" (Вінницька обл.), "Верес" (Канів, Черкаси, Мукачево), "Агроспецпроект" ТМ "Бабусин продукт" (Золотоноша, Черкаська обл.), Вінницька харчосмакова фабрика, Вінницький завод фруктових концентратів і вин та багато інших виробників.

Галузь постачає на експорт фруктові наповнювачі, концентрати, соки, консервовану продукцію. Географія експорту плодоовочеконсервної промисловості дуже широка: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Туркменістан, Австрія, Німеччина, Польща, Грузія, США, Австралія та Океанія, Китай, Сінгапур та ін.

Маючи такий потужний потенціал розвитку плодоовочеконсервної промисловості, в межах України здійснюється розвиток інфраструктури для потреб галузі, функціонують більше 400 фруктосховищ та овочесховищ.

Борошномельно-круп'яна галузь є важливою ланкою харчової промисловості, оскільки вона забезпечує виробництво основних продуктів харчування – муки і круп, а також відіїрає провідну роль в забезпеченні населення та інших галузей харчової індустрії цими соціально-значущими продуктами. Крупи є традиційним українським продуктом, що відрізняється стабільним широким споживанням завдяки своїй високій поживності. Борошно – основна сировина для розвитку хлібопекарської, макаронної і частково кондитерської промисловості. Основне завдання борошномельно-круп'яної галузі полягає у збільшенні виробництва широкого асортименту продукції, у відповідності до попиту населення, через повніше застосування виробничих потужностей, модернізацію підприємств, використання новітніх технологій тощо.

Підприємства борошномельної промисловості зосереджені у великих містах Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Тернополі та ін., тобто орієнтуються на споживача і транспортні шляхи. Борошно використовується у хлібопекарській, макаронній, кондитерській галузях, для розміщення яких також вирішальне значення має наявність споживача. Найбільш відомим є провідне підприємство зернопереробної галузі – Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів, що випускає крупи, муку, пластівці під відомою ТМ "Геркулес" (м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл.).

Починаючи з 2011 року експорт пшеничного борошна з України постійно зростав. За останні роки значно змінилися напрямки поставок борошна. Якщо раніше Україна продавала свою пшеничну продукцію в основному країнам СНД, то сьогодні, ключовими покупцями України є Китай, Ізраїль, Сирія і Молдова. Серед інших країн Азії українська мука продається в Південну Корею, Індонезію і Філіппіни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.7. Агропромисловий комплекс“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Тема 2. Закономірності регіональної економіки, основні принципи та фактори формування економіки регіонів

  • Тема 3. Економічне районування та територіальна структура господарського комплексу

  • Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці

  • Тема 5. Регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком в Україні

  • Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Тема 7. Природний та трудовий потенціал України

  • РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.

  • 9.2. Гірничо-металургійний комплекс

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хімічна промисловість

  • 9.5. Лісопромисловий комплекс

  • 9.6. Будівельно-індустріальний комплекс

  • 9.7. Агропромисловий комплекс
  • 9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс

  • 9.9. Соціальний комплекс

  • РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

  • Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури

  • Тема 12. Фактории сталого розвитку продуктивних сил

  • РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Тема 14. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  • Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи