Розділ «1.7. Регіони України і світове господарство в умовах глобалізації»

Ці процеси підтверджуються такими даними: за останні 30 років світовий експорт зріс у 30 разів і становив 7 трлн дол. США, а прямі іноземні інвестиції зросли за цей період у 17 разів і досягли 1 трлн дол. США. Глобалізацію розглядають у широкому і вузькому розуміннях.

Глобалізація у широкому розумінні (на макрорівні) охоплює такі процеси:

- транскордонні потоки товарів, капіталів, технологій, інформації, людей;

- переважна орієнтація фірм у торгівлі товарами та послугами, інвестиціях та в інших формах міжнародного бізнесу на світовий ринок;

- територіальна й інституціональна інтеграція світового ринку;

- зростаюча роль транснаціональних компаній у світовому господарстві;

- виникнення глобальних проблем (екологічна, демографічна, продовольча), для вирішення яких необхідна співпраця у світовому вимірі.

У вузькому розумінні (на мікрорівві) глобалізація розглядається як найвища стадія інтернаціоналізації виробництва на рівні підприємства. Зокрема, розрізняють такі рівні інтернаціоналізації фірми:

1) національний оператор: фірма здійснює операції всередині країни;

2) регіональний експортер: фірма експортує продукцію до країн - сусідів першого порядку;

3) міжнародний експортер: фірма експортує окремі товари до різних країн світу;

4) міжнародний інвестор: фірма створює виробничі філії за кордоном;

5) глобальний експортер та інвестор: фірма здійснює ці операції в багатьох країнах світу.

Глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних, зокрема, належать такі:

- взаємозалежність економік різних країн, що зростає;

- все більша цілісність та єдність світового господарства;

- посилення відкритості національних ринків;

- поглиблення міжнародного поділу праці;

- розвиток кооперації виробництва.

Проте негативні наслідки глобалізації також суттєві. Вони виявляються насамперед на культурно-історичному, соціальному рівні. Виникає проблема "глобального села" (world village), тобто всебічної поінформованості різних частин світового господарства (країн і регіонів) у соціально-економічних можливостях розвитку та стратегічних планах господарювання своїх сусідів. Зростає темп життя людей, виникає розгубленість перед майбутнім, яку американський філософ Алвін Тоффлер назвав футурошок (future shock). Зростає бідність та розшарування суспільства, посилюється уніфікація людей та стирається їх етнічна унікальність, підвищується загроза глобальної екологічної катастрофи.