Розділ «9.7. СУЧАСНА РЕЛІГІЙНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ»

Після Собору почалося масове повернення віруючих в УГКЦ. На 1 лютого 1990 p. у регіоні було подано 435 заяв на реєстрацію греко-католицьких громад, а до березня 1990 р. РПЦ втратила 70% своїх громад (яких тоді налічувалося 2700) і священиків, що перейшли в УГКЦ. Незабаром було оголошено про вихід із РП Ц і перехід у відроджену Українську Автокефальну Православну Церкву 312 парафій і 232 священиків у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях.

Важливою подією для прихильників УГКЦ стало прибуття у Львів 30 березня 1991 р. глави Церкви митрополита Мирослава-Івана Любачівського, що у той же день провів архієрейську службу в соборі св. Юра.

26 квітня 1991 р. Верховна Рада У PCP прийняла Закон "Про свободу совісті і релігійні організації", відповідно до якого була врегульована проблема реєстрації і діяльності релігійних громад України, Греко-Католицька Церква була офіційно визнана, що призвело до фактичного визнання права її власності на всі церкви й парафії, захоплені в 1989— 1991 pp. представниками православних конфесій.

Сьогодні релігійна мережа УГКЦ повністю відновлена на рівні 1930-1940-х pp. — періоду її найвищого розвитку. За кількістю релігійних організацій (3532) вона посідає третє місце в Україні. Церковну службу в УГКЦ здійснює понад 2,1 тис. священиків. Церква має 93 монастирі (1205 насельників), 14 місій, 2 братства, 1186 недільних школи, видає 25 газет і журналів. Кадри греко-католицького кліру виховують 14 навчальних закладів з понад 1,5 тис. слухачів, у тому числі такий знаний, як створена ще 1929 р. Анд реє м Шептицьким

Львівська Богословська Академія. Існують єпархії УГКЦ в США, Канаді, Польщі, інших країнах, а також громади в східній діаспорі -Росії, Казахстані, Білорусі, Литві.

Римо-Католицька Церква

16 січня 1991 р. Папа Іоанн Павло II відновив діяльність Римо-Католицьких дієцезій в Україні і призначив єпископів у Львові, Кам’янці-Поділ ьськомуй Житомирі. Українська держава встановила дипломатичні відносини з Вати каном, і в 1992 р. Папа призначив першим Апостольським Нунцієм в Україні архієпископа АнтоніоФранко. У1996 р. Папа відновив Луцьку дієце-зію, призначивши Апостольським Адміністратором Львівського митрополита архієпископа Мар’яна Яворського.

У1998 р. Папа призначив Мар’яна Трофим’яка Луцьким єпис-копом-ординарієм, а Кам’яне ць- Подільського єпископа-помічника Станіслава Падевського — Львівським єпископом-помічником (зараз єпископ Харківський і Запорізький). У 1999 р. архієпископ Микола Етерович став наступним (другим) Апостольським Нунцієм в Україні.

Засновуються католицькі духовні школи: коледж св. Томи Ак-вінського в Києві, вища духовна школа Святого Духа в Городку на Поділлі, духовна семінарія у Ворзелі під Києвом, духовна семінарія в Брюховичах під Львовом (7 навчальних закладів, 504 недільні школи). Діє видавництво монахів-домініканців "Кайрос", видається в великій кількості релігійна періодика (15 періодичних видань). Відкриваються монастирі домініканців, кармелітів, францисканців тощо.

Рік 2001-й був особливим для Римо-Католицької Церкви в Україні — 28 січня 2001 р. Папа Іоанн Павло 11 проголосив Львівського митрополита архієпископа Мар’яна Я ворського кардиналом. Одночасно став кардиналом глава Української Греко- Католицької Церкви Любомир Гузар. Таким чином, вперше в історії Україна має своїх кардиналів, а Львів—єдине місто у світі, у якому знаходяться одразу два кардинали.

З 23 по 27 червня 2001 р. відбулася знаменна подія в церковному житті католиків — візит Папи Римського в Україну—до Києва і Львова.

На 1 січня 2005 р. діють877 громад Церкви, 484 священнослужителі, серед яких 247 — іноземці), 83 монастирі (607 насельників). Римо-Католицька Церква патронує 7 навчальних закладів (понад 730 слухачів), 528 недільних шкіл. На сьогодні вона має 13 періодичних видань. Римо-Католицька Церква в Україні налічує 7 дієцезій (Львівська архідієцезія, дієцезії Київсько-Житомирська, Кам’янець-Подільська, Луцька, Мукачівська, Харківсько-Запорізька і Одесько-Сімфсропольська).

Протестантизм в Україні

Лютеранство

Лютеранство представлене Українською Євангелічно-Лютерансь-кою Церквою, до складу якої входять понад 40 зареєстрованих громад (1,5—2 тис. вірних) і 60 священнослужителів. Громади УЛ Ц постають в Києві, Львові, Тернополі, Кремінці, Запоріжжі, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Миколаєві, Херсоні, Маріуполі. У1996 р. офіційно зареєстровано Єпископат УЛ Ц з центром у Києві. Організаційно УЛЦ поділяється на Галицьку, Київську, Таврійську єпархії. В Українській Лютеранській Богословській семінарії Святої Софії, що розташована в м. Тернополі, здобувають вищу богословську освіту молоді пастирі, майбутні провідники Церкви. Крім того, в розпорядженні УЛ Ц—недільні школи, 3 періодичні видання, радіостанція "Лютеранська хвиля" і незареєстрована місій на станція в Івано-Франківську. Під патронатом УЛЦ діє міжнародний благодійний фонд "Дар життя". За обрядовою практикою вона близька до православ’я чи греко - католи ци зму, але зберігає всі доктринальні положення протестантизму.

Існує також Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква України. Загальна кількість послідовників — 3—3,5 тис осіб (37 громад). Кафедральний собор — церква св. Катерини у Києві. Для початкової богословської освіти відкриті Біблійні курси в Києві та дворічна семінарія в Одесі. До неї належать етнічні німці, які здавна мешкали на землях України.

Кальвінізм

Баптизм

П’ятидесятництво

Активний процес будівництва церковної організації відбувається у п’ятидесятництві, яке об’єднує приблизно 30 % всіх протестантських спільнот. Так, у 1990 р. на з’їзді у м. Коростень більшість п’ятидесятницьких Церков вирішили об’єднатись у Союз християн віри євангельської (п ’ятидесятників) України. Він об’єднав майже всіх християн віри євангельської (у західних областях) та більшість християн євангельської віри (на сході і півдні). Союз ХВЄ на федеративних засадах входить до спільного для більшості п’ятидесятницьких громад колишнього СРСР Об’єднаного союзу християн віри євангельської. Всеукраїнський союз станом на 1 січня 2005 р. має у своєму складі 1460 зареєстрованих (84 незареєстрова-них) організацій, понад дві тис. священнослужителів, приблизно 1 тис. культових споруд, пі втора десятки навчальних закладів, приблизно 800 слухачів (наприклад, Український заочний біблійний інститут з декількома філіями), більш ніж 900 недільних шкіл, два десятки періодичних видань. Поза структурами Союзу діють понад 600 громад.