Розділ «3. УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ'Я МОГИЛЯНСЬКОЇ ДОБИ»

В першій половині XVII ст. у Київській митрополії видруковано 12 "руських" требників та кілька служебників. Найвідомішими були Стрятинський та Острозький требник 1606 р, кілька видань Требника у Вільні, "Євхологіон" 1637 р., виданий Львівським братством. У Львові протягом 1644 та 1645 рр. за благословенням єпископа А.Желиборського ще перевидано Острозький требник. Однак виправлення церковних обрядів були недосконалими. Велика кількість требників, що базувалися на численних різнорідних джерелах, іноді збільшувала обрядові відмінності та плутанину. Перевірку й уодностайнення обрядової практики могла здійснити лише вища церковна влада — Собор архієреїв.

Подібна ситуація склалася при укладенні служебників. Стрятинський Служебник 1604 р. та Києво-Печерський 1620 р. не вирішували усіх проблем.

Відомо, що ще у 1629 р. молодий Києво-Печерський архімандрит Петро Могила набув першого досвіду соборного вирішення культово-богословських питань. Тоді на одному з помісних соборів, скликаних відновленою православною ієрархією, затвердили складений Могилою "Літургіаріон" (Служебник).

Цей досвід, очевидно, надихав Могилу на соборі 1640 р. Крім розгляду катехізису, багато уваги було приділено опрацюванню матеріалів, що пізніше склали основу нового православного Требника. Це були правила відправи богослужб, таїнств, висвяти священиків, питання про пости, неділі, свята тощо. Про важливість цих питань Могила писав напередодні собору: "наша церква... у звичаях щодо молитви,як і щодо побожного життя, надто зіпсована".

Православний Требник, що отримав історичну назву Требник Петра Могили, було опубліковано в Києво-Печерській друкарні в 1646 році. Складаючись з передмови та трьох частин, він містив виклад правил здійснення — "чинів" щодо найважливіших таїнств та обрядів тодішньої руської церкви. До того ж Требник 1646 р. мав "монастирський" варіант, в якому містилися "чини" та спеціальні настанови для чернечої богослужбової практики.

Требник Петра Могили не обмежився простим викладом обрядів. Він був збагачений численними коментарями про значення та сутність обрядів з погляду вчення Східної церкви. Наводилися також численні суто практичні поради священикам, багато уваги приділено психологічним аспектам поведінки священика.

Требник 1646 р. містив 37 суто "руських" чинів, невідомих у грецьких богослужбах. Використано й римські джерела, зокрема "Ритуал" 1616 р. Проте запозичення були не сліпим копіюванням, а скоріше збудником для повнішого розвитку традицій східної церкви та матеріалом для усталення самобутніх традицій руського (українського) православ'я. Відтворюючи самобутню українську літургійну традицію, Требник довів її значення як загальнохристиянського надбання. В цьому він став поряд з православним Катехізисом 1640. р.

Катехізиси та Требник Могилянської доби стали основою для численних перевидань, для формування потужної православної догматично-літургійної традиції. Крім того, цікавим доробком Петра Могили у справі вдосконалення богослужбової практики є укладені ним канони та церковні співи. Розвивалася тоді й проповідницька діяльність, головними постатями якої були передовсім вихованці Київської колегії. За часів митрополитства Могили розвивалася і власна агіографічна традиція, що наслідувала досвід "Києво-Печерського Патерика". Так, за дорученням П.Могили було написано "Патерикон" С.Косова (1636 р.) та "Тератургіму" Афанасія Кальнофійського (1638 р.) Видані у Києво-Печерській лаврі, ці книги слугували церковній та національній справі — піднесенню авторитету Києва і Києво-Печерського монастиря як духовного центру православного слов'янства.

Отже, праці українських богословів Могилянської доби заклали підвалини впорядкування православної догматики та культової діяльності не лише в Київській митрополії, а й в усьому православному світі.

Контрольні завдання і запитання

1. Охарактеризуйте внутрішнє й суспільне становище Київської митрополії напередодні реформ Петра Могили.

2. Як відбулася легалізація православної церкви після 1632 р.?

3. На чому базувалася і в чому виявлялася нова релігійна політика Владислава IV?

4. Якими шляхами зміцнювалося церковне управління та внутрішня дисципліна в церкві?

5. Розкажіть про наслідки освітньої реформи в Київській митрополії.

Тематика рефератів

1. Реформи церковно-релігійного життя в Могилянську Добу.

2. Ставлення П.Могили до "універсальної унії" православних та уніатів.

3. Культурно-просвітна діяльність П. Могили.

Рекомендована література