• 2) неврози та соматоформні вегетативні дисфункції:
• 3) особистісні розлади (психопатії):
• 4) психози.
На одному кінці цього континіуму – здатність жити в межах компенсаторних можливостей людини, на іншому – цілковита втрата волі до життя, дезорганізація процесів адаптації та компенсації.
До першого рівня психологічної дезадаптації відносяться акцентуації характеру. За визначенням А.Є. Личко (1985), акцентуації характеру – крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, внаслідок чого з'являється вибіркова вразливість по відношенню до певного роду психогенних впливів ("місце найменшого супротиву" в структурі акцентуацій, так звані "негативні" властивості акцентуації) при гарній і навіть підвищеній стійкості до інших ("позитивні властивості" акцентуації характеру). Акцентуації характеру часто виступають в якості преморбідних особливостей особистості в розвитку нервово-психічної та психосоматичної патології.
Другий рівень соціально-психологічної дезадаптації представляють неврози. У вітчизняній та зарубіжній психоневрології все більшого визнання отримує поліфакторна етіологія найбільш розповсюдженого пограничного психічного розладу – невроза, причому психологічному фактору відводиться головна роль.
В найбільшій мірі зміст психологічного підходу розкривається в патогенетичній концепції неврозів В.М. М'ясищева, котрий вбачав у неврозі глибокий особистісний розлад, що настає через порушення системи відносин людини. Розглядають наступні рівні відносин: відношення до світу предметів та явищ; до інших осіб; до себе. Відношення людини до самої себе – найбільш пізнє утворення, але саме воно забезпечує цілісність системи відносин особистості (Ананьев, 1968).
Третій рівень психічної дезорганізації представлений особистісними розладами (психопатіямн). Психопатії – патологічний психічний розлад особистості, який характеризується дисгармонійністю. Психопатичний склад особистості являє собою постійну, вроджену властивість індивіда. Протягом життя видозміни цієї властивості незначні, якщо є, то більше в сторону посилення. Патологічні властивості психопатичної особистості тотальні, визначають всю психічну структуру людини. Патологічні зміни настільки значні, що перешкоджають повноцінній соціальній адаптації (безболісній як для самої особистості, так і для оточуючих). Таким чином, три критерій за П.Б. Ганнушкіним (1933) визначають психопатичні властивості:
• 1) тотальність:
• 2) відносна стабільність:
• 3) порушення соціальної адаптації.
Четвертий рівень дезорганізації. Відповідний йому тип розладу зазвичай називають психозом. Причинами подібного захворювання частіше всього є ендогенні фактори. Крайніми вираженнями психозу можуть бути депресія з вітальною тугою, цілковита відчуженість, галюцинації та паранойя. Людина в такому стані не може виконувати звичайні функції: навчатись, працювати і навіть просто займатись домашніми справами. Часом емоційний розлад в цьому випадку заходить так далеко, що людина втрачає орієнтацію в часі та просторі, її особистість дуже деградує, "розвалюється", іноді в такого хворого зникає бажання жити.
Найбільш поширеними емоційними реакціями на хворобу З. Липовський (Lipovski, 1983) вважає тривогу, депресію, сором, провину, гнів. Неврозоподібиі реакції пацієнта на хворобу виступають в якості захисної реакції, яка послаблює вегетативні порушення, що загострюються під час прогресування хвороби. Виникнення подібної реакції супроводжується дифузним нейрогуморальним супроводженням. Крім того, в період прогресування психосоматичного порушення спостерігається виражене загострення преморбідних особливостей особистості. Психологічні феномени особистісного захисту у хворих спрямовані 1) на послаблення внутрішньоособистісних конфліктів (зменшення тривоги, напруженості і т.д.) – первинний невротичний аспект; 2) на ослаблення вторинних функціональних нашарувань, викликаних соматичною патологією, – вторинний неврозоподібний аспект.
Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями“ на сторінці 2. Приємного читання.
