Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями

Клінічна психологія

• 2) неврози та соматоформні вегетативні дисфункції:

• 3) особистісні розлади (психопатії):

• 4) психози.

На одному кінці цього континіуму – здатність жити в межах компенсаторних можливостей людини, на іншому – цілковита втрата волі до життя, дезорганізація процесів адаптації та компенсації.

До першого рівня психологічної дезадаптації відносяться акцентуації характеру. За визначенням А.Є. Личко (1985), акцентуації характеру – крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, внаслідок чого з'являється вибіркова вразливість по відношенню до певного роду психогенних впливів ("місце найменшого супротиву" в структурі акцентуацій, так звані "негативні" властивості акцентуації) при гарній і навіть підвищеній стійкості до інших ("позитивні властивості" акцентуації характеру). Акцентуації характеру часто виступають в якості преморбідних особливостей особистості в розвитку нервово-психічної та психосоматичної патології.

Другий рівень соціально-психологічної дезадаптації представляють неврози. У вітчизняній та зарубіжній психоневрології все більшого визнання отримує поліфакторна етіологія найбільш розповсюдженого пограничного психічного розладу – невроза, причому психологічному фактору відводиться головна роль.

В найбільшій мірі зміст психологічного підходу розкривається в патогенетичній концепції неврозів В.М. М'ясищева, котрий вбачав у неврозі глибокий особистісний розлад, що настає через порушення системи відносин людини. Розглядають наступні рівні відносин: відношення до світу предметів та явищ; до інших осіб; до себе. Відношення людини до самої себе – найбільш пізнє утворення, але саме воно забезпечує цілісність системи відносин особистості (Ананьев, 1968).

Третій рівень психічної дезорганізації представлений особистісними розладами (психопатіямн). Психопатії – патологічний психічний розлад особистості, який характеризується дисгармонійністю. Психопатичний склад особистості являє собою постійну, вроджену властивість індивіда. Протягом життя видозміни цієї властивості незначні, якщо є, то більше в сторону посилення. Патологічні властивості психопатичної особистості тотальні, визначають всю психічну структуру людини. Патологічні зміни настільки значні, що перешкоджають повноцінній соціальній адаптації (безболісній як для самої особистості, так і для оточуючих). Таким чином, три критерій за П.Б. Ганнушкіним (1933) визначають психопатичні властивості:

• 1) тотальність:

• 2) відносна стабільність:

• 3) порушення соціальної адаптації.

Четвертий рівень дезорганізації. Відповідний йому тип розладу зазвичай називають психозом. Причинами подібного захворювання частіше всього є ендогенні фактори. Крайніми вираженнями психозу можуть бути депресія з вітальною тугою, цілковита відчуженість, галюцинації та паранойя. Людина в такому стані не може виконувати звичайні функції: навчатись, працювати і навіть просто займатись домашніми справами. Часом емоційний розлад в цьому випадку заходить так далеко, що людина втрачає орієнтацію в часі та просторі, її особистість дуже деградує, "розвалюється", іноді в такого хворого зникає бажання жити.

Найбільш поширеними емоційними реакціями на хворобу З. Липовський (Lipovski, 1983) вважає тривогу, депресію, сором, провину, гнів. Неврозоподібиі реакції пацієнта на хворобу виступають в якості захисної реакції, яка послаблює вегетативні порушення, що загострюються під час прогресування хвороби. Виникнення подібної реакції супроводжується дифузним нейрогуморальним супроводженням. Крім того, в період прогресування психосоматичного порушення спостерігається виражене загострення преморбідних особливостей особистості. Психологічні феномени особистісного захисту у хворих спрямовані 1) на послаблення внутрішньоособистісних конфліктів (зменшення тривоги, напруженості і т.д.) – первинний невротичний аспект; 2) на ослаблення вторинних функціональних нашарувань, викликаних соматичною патологією, – вторинний неврозоподібний аспект.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи клінічної психології

  • Зв'язок клінічної психології із суміжними дисциплінами

  • Особливості, систематика, функції клініко-психологічної діагностики

  • Функції клініко-психологічної діагностики

  • Методи дослідження в клінічній психології

  • Клінічне інтерв'ю

  • Експериментально-психологічні (пато- і нейропсихологічні) методи дослідження

  • Нейрологічні та нейропсихологічні тести

  • Генетико-моделюючий метод

  • Дослідження окремих випадків хвороби

  • Завдання і функції психодіагностичного дослідження в клінічній психології

  • Основні вимоги та умови використання тестів як засобів дослідження

  • Основні вимоги і процедура проведення спостереження

  • Види спостереження та специфіка його реалізації

  • Анкетні методи

  • Дослідження особистості хворого біографічним методом

  • Клінічні прояви психічної норми та патології

  • Хвороба-особа

  • Нозос-патос

  • Реакція-стан-розвиток

  • Психотичне – непсихотичне

  • Екзогенне-ендогенне-психогенне

  • Дефект-одужання-хроніфікація

  • Адаптація-дезадаптація, компенсація-декомпенсація

  • Негативне-позитивне

  • Феноменологія клінічних проявів

  • Визначення психічного та психологічного здоров'я

  • Розділ 2. Психологія лікувально-діагностичного процесу

  • Клініко-психологічна інтервенція як частина лікування та психологічного консультування пацієнтів

  • Поняття про психопрофілактику та її види

  • Роль психогігієни в профілактиці порушень психологічного здоров'я пацієнтів

  • Психогігієна виховання

  • Психогігієна навчання

  • Психогігієна праці

  • Психогігієна сім'ї

  • Психогігієна дитячого і підліткового віку

  • Психогігієна юнацького віку

  • Психогігієна зрілого віку

  • Психогігієна при наданні медичної допомоги

  • Психогігієна медичного працівника

  • Основи психопрофілактики

  • Медична деонтологія. Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Особистість лікаря

  • Взаємини в медичному колективі

  • Особливості взаємин лікар – медичний персонал – хворий

  • Взаємини медичної сестри і хворого

  • Моделі психотерапії в лікуванні психічних порушень у хворих

  • Симптоматична і патогенетична психотерапія

  • Симптоматична психотерапія

  • Патогенетична психотерапія

  • Класичний психоаналіз

  • Психоаналітична психотерапія

  • Логотерапія (від старогрец. logos – сенс)

  • Психосинтез

  • Голотропна терапія

  • Особистісно-оріентована (реконструктивна) психотерапія

  • Розділ 3. Психологія хворої людини

  • Концепція констеляції особистісних рис, або "персонального профілю особистості"

  • Антиципаціїна концепція виникнення порушень психологічного здоров'я.

  • Кризи становлення особистості

  • Кризи особистісної автономії

  • Роль емоцій у виникненні психосоматичних порушень. Теорія функціональних систем Π. К Анохіна.

  • Стрес як причина захворювання. Поняття та види стресу

  • Роль процесів опанування (копінг-механізмів) у виникненні психогеній

  • Розлади, пов'язані зі стресом

  • Психологічні особливості хворих з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями
  • Етіологія та класифікація невротичних (дисоціативних) порушень

  • Класифікація неврозів

  • Особливості проявів та перебігу дисоціативних розладів

  • Сучасна класифікація дисоціативних (конверсійнихрозладів)

  • Психосоматичні порушення і захворювання

  • Соматопсихічні впливи

  • Етіологія і патогенез психосоматичних розладів

  • Концепція особистісних профілів Ф. Данбар

  • Нейропсихологічні теорії

  • Соматопсихічні впливи

  • Клінічна діагностика та класифікація психосоматичних та соматопсихічних синдромів

  • Психологічні особливості соматично хворих

  • Психічні, порушення при соматичних захворюваннях

  • Непсихотичні розлади психіки у соматичних хворих

  • Нозогенії (психогенні реакції) при соматичних захворюваннях

  • Розділ 4. Клінічна психологія та реабілітація терапевтичних хворих

  • Виразка дванадцятипалої кишки та шлунка

  • Розлади харчової поведінки

  • Зміни психіки у пацієнтів із захворюваннями органів дихання

  • Зміни психіки у пацієнтів кардіологічного профілю

  • Психогенна артеріальна гіпотензія

  • Психогенна артеріальна гіпертензія

  • Розділ 5. Клінічна психологія в реабілітації хворих дітей, пацієнтів з дефектами тіла, зору та слуху

  • Психологічні особливості пацієнтів з порушеннями слуху та зору

  • Клінічна психологія в дерматології

  • Реакція на хворобу у дітей та особливості надання їм психотерапевтичної допомоги

  • Поведінкові та емоційні розлади

  • Розділ 6. Психологічні складові ендокринології

  • Психологічні особливості хворих на цукровий діабет

  • Розділ 7. Психологічні особливості хірургічних, онкологічних, гінекологічних хворих

  • Емоція страху у хірургічних хворих

  • Больовий синдром

  • Психологічні особливості та реакція на хворобу онкологічних хворих

  • Психологічні складові акушерства та гінекології

  • Психічні порушення під час пологів

  • Післяпологові психози

  • Психологічні особливості жінок, хворих на гінекологічні захворювання

  • Менархе і первинна аменорея

  • Функціональні розлади овуляції

  • Аборт і передчасні пологи