В анкеті основні контрольні запитання розташовуються так, щоб респондент не міг уловити між ними прямого зв'язку.
Композиція анкети характеризується такою послідовністю смислових розділів: 1) вступна частина; 2) основна частина; 3) демографічна частина (“паспортичка”).
Вступна частина анкети – це звернення до опитуваного, де вказується, яка організація чи науковий заклад проводить анкетування; пояснюється мета дослідження і як будуть використані його результати; підкреслюється важливість участі даного респондента; гарантується анонімність відповідей; дасться чіткий виклад правил заповнення анкети та способу її повернення.
Призначення вступної частини анкети полягає в тому, щоб максимально добитися прихильності опитуваного, зацікавити його темою опитування і пробудити щире прагнення взяти участь у дослідженні.
Основна частина анкети включає власне запитання. Спочатку в ній вміщуються запитання, спрямовані на те, щоб зацікавити опитуваного, схилити його до співробітництва, сприяти поступовому і повному включенню респондента у процес роботи над анкетою. Далі йдуть складніші питання, що найчастіше спрямовані на виявлення установок, оцінок тощо. І в заключній частині основного тексту ставляться найбільш інтимні та контрольні запитання, метою яких є поглиблення і уточнення інформації, одержаної в попередніх запитаннях.
У демографічній частині анкети (“паспортичці”) містяться питання, що стосуються об'єктивного статусу особи (стать, вік, сімейне становище, професія, освіта та інш.). Можна відзначити такі основні правила побудови анкети:
• 1) В анкеті необхідно фіксувати найсуттєвіші питання, відповіді на які дадуть інформацію, що необхідна для вирішення завдань дослідження, яку неможливо одержати іншими способами, крім анкетування.
• 2) Формулювання запитань з точки зору мови, концептуального рівня і семантичного значення повинне бути зрозумілим респондентові і відповідати рівню його знань та освіти.
• 3) Питання повинні формулюватися так, щоб опитувані могли на них відповісти в принципі.
• 4) Запитання повинні викликати позитивну реакцію респондента, бажання дати повну і щиру відповідь.
• 5) Організація та послідовність запитань повинні сприяти одержанню найнеобхіднішої для дослідження інформації.
Складна анкета попередньо повинна бути апробована. Передусім дослідникові слід задати самому собі запитання:
• 1. Чи витримані вимоги до мови, а може, для частини опитуваних мова запитань занадто складна, а для частини, навпаки, – примітивна?
• 2. Чи всі запитання і всі варіанти відповідей зрозумілі?
• 3. Чи не занадто абстрактно або конкретно сформульовані запитання?
• 4. Чи зрозумілі респондентові одиниці вимірювання, що є в анкеті?
• 5. Чи зможуть респонденти дати відповіді на запитання про минулі події?
• 6. Чи немає небезпеки, що респонденти дадуть на запитання стереотипну відповідь?
• 7. Чи не занадто численні варіанти відповідей на запитання і чи зможуть респонденти справитися з великою кількістю варіантів; як скоротити їх кількість або розчленити на блоки?
• 8. Чи не викликають запитання недовіри або негативних емоцій?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Клінічна психологія» автора Никоненко Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анкетні методи“ на сторінці 3. Приємного читання.
