Про донаративну структуру досвіду говорив й П. Рікер, зазначаючи, що існує ряд ситуацій (до них, наприклад, належить ситуація психоаналізу або ситуація "вплутування в історію"), які змушують нас визнати за досвідом як таким початкову наративність. При цьому вона не витікає з проекціювання літератури на життя, а є істинним вираженням потреби в оповіді. Залишаючись у межах повсякденності, ми схильні бачити у послідовному зв'язку епізодів нашого життя ще не повідані історії, які напрошуються, щоб їх розповіли, історії, які служать опорним пунктом оповідання. Інакше кажучи, мова йде про потенційні історії, які й є складовими донаративного досвіду. Однак ми вважаємо, що основною складовою досеміотичного досвіду є міфологічна складова, тобто особистий міф, і, відповідно, одним з механізмів розуміння даного досвіду є міфологічний механізм.
Міф, за словами Ю.М. Лотмана, на відміну від оповідання (яке може бути незавершеним), є завершеною, неструктурованою цілісністю, яка охоплює життя (або уявлення про життя) цілісно, не структуруючи його на окремі події; міф - це цілісність, що не має строгого сюжету. Тут можна згадати й слова Л.С. Виготського про згорнутий досвід, який, можливо, й втілюється у міфі, і необхідна складна самостійна робота, щоб цей досвід розгорнути й зробити усвідомленим. Якщо ж міф переводиться у сюжет, то мова йде про структурування за допомогою наративу, тобто про зникнення міфу.
Спробуємо виділити основні характеристики міфу, спираючись на праці В.П.Руднєва, Ю.М. Лотмана, E.H. Улибіної та A.M. Лобка.
Міф передусім є утворення досеміотичне. Він становить собою переклад безпосередніх уявлень та практичних знань про зовнішню реальність, що мають дискретну природу, в континуальну систему дознакового образного відображення. Інакше кажучи, міф не можна переказати, не змінивши суттєво його смисл. В первісному вигляді міф не стільки оповідався, скільки розігрувався у формі складної ритуальної дії.
Міф сприймається людьми не як окреме від них знання, що має відносний характер, а як абсолютна реальність. Тобто міф - це не історія, котру оповідають, а реальність, в якій живуть. Іншими словами, міф - це абсолютне знання, істина, не тому, що є вірний доказ, а тому, що так воно й є. Цим міф відрізняється від оповідання. Як зазначає В.П. Руднєв, для міфологічної свідомості не може бути протиставлення правди й неправди, а для того, щоб говорить про оповідь, це протиставлення є обов'язковим. Крім того, міфологічна свідомість не знає основних опозицій постміфологічної культури, передусім між реальністю та вигадкою.
У міфологічний свідомості інші час та простір, час, зокрема, циклічний. Міф не розрізняє ні суб'єкта, ні об'єкта, ні предиката, він взагалі не знає слів і синтаксису, що дозволяє говорити про неподільність для нього означуваного та означника. Іншими словами, міф не інтерпретується, а розуміється, схоплюється цілісно, не раціонально, а емоційно.
Таким чином, основними рисами міфу є несеміотичний характер, неструктурована цілісність, циклічний час розгортання, гра на стикові між ілюзією та реальністю, опора на віру, а не на докази, принципове невираження вербальними засобами. Як зазначає А.М.Лобок, міф забезпечує особистісне значущу картину світу, особливістю якої є її принципова одиничність. Міфічний світ не лише позбавлений внутрішніх суперечностей, а й робить неможливим віднайти зовнішні суперечності з іншими міфічними світами.
Отже, формуючись у взаємодії людини зі світом, особистісний досвід являє собою організовану й цілісну структуру, вихідний матеріал для якого надають реальні життєві події.
Чепелєва Н. В. Розуміння та інтерпретація особистісного досвіду в контексті психологічної герменевтики // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Нора-Друк, 2003. - Вип. 23. -С. 15-24.
Т. М. Титаренко. Життєвий вибір у концепції В. А. Роменця
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Н. В. Чепелєва. РОЗУМІННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ“ на сторінці 3. Приємного читання.
