• відкритість до всього нового і незвичайного;
• чутливість до краси.
Усі найвідоміші теорії особистості вказують на зв'язок креативності з певними особливостями. Вчені детально досліджували психотизм (лат. рsiho - душа) - нестандартність поведінки. Г. Айзенк виявив дивний ефект: властивий пересічним людям негативний зв'язок між показниками сили Я і психотицизмом (Р) набуває позитивної кореляції у креативних осіб, оскільки ці дві несумісні, зазвичай, риси поєднуються.
У результаті досліджень (Мак-Кінсі) було виявлено негативну кореляцію між нейротизмом (N) і контролем Супер-его; позитивну кореляцію між нейротицизмом і академічною успішністю в групі з високим рівнем Супер-его; негативну кореляцію між цими показниками у групі з низьким рівнем Супер-его. Отже, як чинник N потребує високого рівня сили Я для збереження балансу, що утримує від патологічних аспектів впливу нейротизму, так і виражений чинник Р вимагає високого рівня розвитку сили Я для збереження балансу властивостей і запобігання патологічним проявам психотизму (Айзенк).
Однак природа і механізми інтуїції як психічного феномену до кінця не розкриті.
Діагностування креативності
Недостатня дослідженість креативності спричинена нечіткістю визначення креативності як здібності, відсутністю високовалідних методик для її діагностування.
До психометричного підходу в дослідженні креативності вдавалися Дж. Гілфорд і Б. Торранс, які розробили тести й оцінні шкали дивергентного мислення, творчого мислення, творчого сприйняття і творчої діяльності. Для виявлення творчих осіб почали застосовувати біографічні опитувальники.
У США для цього розроблено спеціальні програми. Методи оцінювання креативності критикують за недостатню змістову й конструктну валідність і надійність, залежність отриманих результатів від ситуаційних і контекстуальних чинників. Обнадійливі результати отримані при оцінюванні креативності за допомогою звичних завдань (написання твору, віршів, коротких розповідей, збирання мозаїки тощо).
Тести креативності, попри їх недоліки, широко використовують у дослідницьких проектах. У 70% досліджень було виявлено позитивні, статистично значущі звгязки між показниками дивергентного мислення (за різними тестами) і нетестовими проявами творчої діяльності. У деяких дослідженнях тестові показники креативності не корелювали значущо з творчою поведінкою або творчими досягненнями, що вказує на недосконалість методів виявлення творчих здібностей. У когнітивних дослідженнях було ідентифіковано такі ознаки творчого мислення, як здатність до "гри" з ідеями, використання нестандартних стратегій, аналізу парадоксальних елементів проблем, переключення із загального на окреме і навпаки.
Було також виявлено такі загальні особистісні характеристики творчих людей: надання високої цінності естетичним якостям досвіду, широчінь інтересів, енергійність, тяжіння до складних завдань, незалежність думок, автономність, інтуїція, впевненість у собі, здатність розв'язувати парадокси або урівноважувати явно протилежні або конфліктні елементи в Я-концепції, усвідомлення себе як творчої особистості. Розвине-ніші творчі здібності мають первістки в сім'ї і діти, що рано втратили батьків; у письменників і їхніх близьких родичів частіше трапляються афективні розлади; учені-дослідники ростуть "інтелектуальними бунтарями" і схильні розривати близькі зв'язки з батьківською сім'єю в період юності.
Програми навчання творчості ґрунтуються на припущенні, що творчу діяльність можна істотно посилити. Це припущення не підтримують психологи, які надають вирішального значення біологічним детермінантам і научінню в ранньому дитинстві. Багато дослідників креативності визнають, що за короткий час не можна істотно вплинути на творчі навички й уміння, оскільки вони передбачають знання предмета, технічні навички, когнітивний і робочий стилі. Тому розробники програм зосереджуються на мотивації (за допомогою моделювання, фантазування, заохочення самостійного вибору, без-оцінності тощо), щоб дати змогу людині виразити свої здібності, не підриваючи віру в них. Деякі психологи розвивають когнітивні, а не соціально-психологічні методи. Наприклад, програми "мозкового штурму" передбачають відтермінування прийняття рішення, синектика стимулює творчу активність шляхом навчання розвивати аналогії; програми розв'язання творчих завдань учать людей генерувати нестандартні ідеї, використовуючи такі методики, як поєднання двох або більше непоєднуваних понять.
Детермінанти міжтрупових відмінностей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізми і чинники креативності“ на сторінці 3. Приємного читання.
