Факторна структура особистості

Диференціальна психологія

Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості:

• 1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії);

• 2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);

• 3) мужність (професійні та позапрофесійні "чоловічі "інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність);

• 4) самовпевненість (компетентність, почуття визнання з боку інших, урівноваженість);

• 5) спокій (холоднокровність і розслаблення, мала стомлюваність і дратівливість, висока зосередженість на поточній діяльності);

• 6) товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);

• 7) рефлексія (мрійливість, цікавість, споглядальність);

• 8) депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);

• 9) емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);

• 10) самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);

• 11) об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);

• 12) поступливість (легкість у зміні позиції, дружелюбність і податливість);

• 13) співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).

Ці риси мають змішану соціобіологічну природу, але діагностичного інструменту для їх фіксації не створено.

Теорія рис Г.-Ю. Айзенка

Деякі психологи вважали Г.-Ю. Айзенка послідовником К.-Г. Юнга, апелюючи до того, що центральним у структурі особистості він також вважав екстраверсію - інтроверсію, а свої базові фактори називав типами. За способом отримання і психологічним змістом це радше риси, ніж типи, просто їх представлено не дискретно, а континуально. Екстраверсія - інтроверсія в контексті теорії Айзенка включають переважно комунікативну складову цього поняття, позначаючи або потяг до людей і здатність легко вступати в контакт, або ускладнення у спілкуванні. Переконаний у тому, що для опису варіативності людської поведінки не слід використовувати більше трьох суперрис, Айзенк виділив спочатку два основні фактори особистості: Е (екстраверсію - інтроверсію) і # (невротизм - емоційну стабільність), що незалежні один від одного, а поєднуючись, приводять до утворення чотирьох типів особистості. Пізніше Г.-Ю. Айзенк додав ще один чинник Р (психотизм - сила Супер-Его). Він припускав широку варіативність проявів особистості всередині кожного з факторів (тому і йшлося про типи). Базові вимірювання Айзенк називав біологічними диспозиціями особистості. Наприклад, фактор "психотизм" як компоненти другого рівня охоплює агресивність, емоційну холодність, егоцентризм, імпульсивність, а як компоненти третього - асоціальність, неемпатійність, креа-тивність, "безумство". Базовий фактор, який домінує в людини, визначає її типологічні особливості.

Наявність цих факторів підтверджено численними дослідженнями, тому Айзенк намагався визначити їх нейрофізіологічні основи. Так, фактор Е виявився тісно пов'язаним з рівнем кіркової активації. Інтроверти, будучи високозбудливими, уникають сильної стимуляції, а екстраверти, навпаки, - прагнуть її. Відмінності за фактором N відображають силу реакції автономної нервової системи на стимули. Особливо вагомий внесок лімбічної системи, що визначає мотивацію і вираження емоцій. Айзенк висунув гіпотезу про зв'язок фактора Р із системою, що продукує андрогени.

Люди, які є одночасно інтровертивними і стабільними (табл. 2.12), схильні дотримуватися норм і правил, бути дбайливими й уважними. Комбінація інтроверсії і невротизму спричинює тенденцію до прояву стурбованості, песимізму, замкнутості. Поєднання екстраверсії і стабільності привносить у поведінку дбайливість, поступливість і товариськість. Люди з екстраверсією і високим нейротизмом, найімовірніше, будуть агресивними, імпульсивними і збудливими. Ці поєднання не можна визначити як "хороші" або "погані", вони просто різні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Факторна структура особистості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості
  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література