Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

Диференціальна психологія

Наслідком перенесення тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності стало діагностування тестами креативності К}. При цьому, як стверджують американські психологи М. Воллах і Н. Коган, не потрібні жорсткі ліміти часу, атмосфера змагальності і єдиний критерій правильності відповіді. Дослідження і тестування творчих здібностей бажано проводити у звичайних життєвих ситуаціях, з вільним доступом людини до додаткової інформації при виконанні завдання.

Під час тестування креативності випробовуваним надавали необхідну кількість часу для розв'язання завдання, формулювання відповіді на питання. Тестування проводили у формі гри, змагання між учасниками було мінімальним, експериментатор приймав будь-яку відповідь. За цих умов кореляція креативності і тестового інтелекту наближалася до нуля.

А. Воронін, досліджуючи студентів економічного коледжу у лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської АН, отримав аналогічні результати: чинник інтелекту і чинник креативності є незалежними.

Тестуючи інтелект і креативність учнів 11-12 років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності (табл. 3.7).

Діти з високим рівнем інтелекту і високою креативністю впевнені у своїх здібностях, адекватні в самооцінках. Вони можуть здаватися маленькими, але залежно від ситуації поводитися по-дорослому. Виявляють цікавість до нового і незвичайного, ініціативні, успішно пристосовуються до вимог, зберігаючи особисту незалежність.

Таблиця 3,7

Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей

Інтелект
високийнизький
ШОСТІнизьківіра у свої можливості; хороший самоконтроль; хороша соціальна інтеграція; висока здатність до концентрації уваги і великий інтерес до новогопостійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами; недостатня віра в себе; острах оцінок з боку оточення
Творчі зді(високі- енергія спрямована на досягнення успіху в навчанні; · невдачі сприймаються як катастрофа; боязнь ризику і висловлювання власної думки; · - знижена товариськість; боязнь самооцінкихороша (принаймні за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволеність життям; недостатній інтелект компенсується соціальною товариськістю або деякою пасивністю

Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть відмінних оцінок, важко сприймають невдачу, уникають ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті, дистанціюються від своїх однокласників, прагнуть зовнішнього схвалення.

Дітям з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності важко адаптуватися до шкільних вимог і однокласників. Вони відвідують різні гуртки, мають незвичайні хобі тощо. Часто тривожні, страждають від комплексу неповноцінності; учителі нерідко характеризують їх як "тупих", неуважних, оскільки вони неохоче виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

За низького рівня інтелекту і творчих здібностей добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем, мають адекватну самооцінку.

Низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю.

Креативність та інтелект взаємозв'язані у цілісний пізнавальний процес. У дослідженні (школярі 9-10 класів) було виявлено взаємодоповнюваність креативності та інтелекту при розв'язанні пізнавальних завдань (Є. Григоренко). За допомогою тестів Векслера й Амтхауера, Торранса і тестів на визначення когнітивних стилів з'ясували, що кількість гіпотез, висунутих під час розв'язання завдань, корелює з креативністю за Торрансом (для вербальної частини г = 0,43, для невер-бальної - г = 0,52). Оригінальність гіпотез до початку розв'язання мала вищу кореляцію з креативністю за Торрансом (для вербальної частини тесту г - 0,57, для невербальної - г - 0,38), кількість гіпотез під час розв'язання корелює з 1(2 за Амтхауером (0,46) і оригінальністю під час рішення тесту - з І(} за Амтхауером (0,50).

Отже, на ранніх стадіях розв'язання задачі у випробовуваних актуалізується дивергентне мислення, а на пізніх - конвергентне.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана
  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література