Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

Диференціальна психологія

У багатьох дослідженнях інтелект розглядають як здатність, що є основою научуваності, але не є істотним фактором, який зумовлює успішність навчання. Кореляція тестів загального інтелекту з критеріями научуваності коливається від -0,03 до 0,61. Для тесту "Прогресивні матриці" Равена кореляція загального інтелекту з рівнем шкільної успішності дорівнює 0,70 (англійські школярі). Дані, отримані в інших країнах за тестом Равена, менш значущі: кореляції коливаються від -0,33 до 0,61 (успішність із математики німецьких школярів) і 0,72 (загальна успішність радянських школярів). Тест Векслера дає нижчі кореляції з успішністю: вербальна шкала - до 0,65, невербальна - від 0,35 до 0,45, загальний інтелект - 0,50.

Найчастіше для прогнозування шкільної успішності використовують тести структури інтелекту або їх окремі субтести. Наприклад, кореляція сумарних показників субтестів "Вербальне мислення" і "Числові здібності" тесту ДАТ з успішністю за окремими предметами змінюється в межах 0,70 - 0,80.

Російський психолог Є. Голубєва виявила кореляції між успішністю із різних навчальних предметів і результатами тестування інтелекту "Батареєю Векслера" в учнів 7-го класу. Отримані коефіцієнти кореляції змінювалися в діапазоні від 0,15 до 0,65 (успішність із креслення і невербальний інтелект). Кореляція загального інтелекту і сумарних оцінок успішності дорівнювала 0,49 (для вербального інтелекту г = 0,50, для невербального інтелекту г - 0,40).

Позитивні, але не надто великі кореляції між навчальними оцінками і результатами тестування не дали змоги дослідникам однозначно стверджувати, що інтелект детермінує успішність навчання. Недостатньо високі кореляції пояснювалися нерелевантністю оцінок як критеріїв успішності навчання, невідповідністю матеріалу тестів змісту навчальних програм тощо.

Аналіз співвідношення "шкільні оцінки - величина 19" свідчить про наявність складнішої залежності між інтелектом і успішністю, ніж лінійний зв'язок. Існує позитивна кореляція між 19 і шкільною успішністю, але для школярів з високим рівнем інтелекту вона мінімальна.

Залежність шкільної успішності від рівня інтелекту (тест Векслера) досліджували Л. Бурлачук і В. Блейхер. До малоуспішних школярів потрапили учні і з високим, і з низьким рівнем інтелекту. Проте особи з інтелектом нижче середнього ніколи не належали до добре або дуже успішних. Основною причиною низької успішності дітей з високим 19 була відсутність мотивації до навчання.

Отже, існує нижній "поріг" 19 для навчальної діяльності: успішно вчитися може тільки школяр з інтелектом, вищим за рівень, визначений зовнішніми вимогами діяльності. Однак успішність не підвищується нескінченно, її обмежують системи оцінок і вимоги педагогів.

Інтелект визначає лише верхню, а діяльність - нижню межу успішності навчання, на учня впливають не когнітивні фактори, а особистісні властивості, передусім навчальна мотивація і такі риси "ідеального учня", як старанність, дисциплінованість, самоконтроль, відсутність критичності, довіра до авторитетів.

Інтелект у структурі індивідуальних властивостей

Дослідники постійно дискутують щодо зв'язку інтелекту з іншими індивідуальними параметрами. Дискусію про взаємовплив інтелекту і особистості розпочали Л. Терстоун і Р.-Б. Кеттел, які виявили тісне переплетення деяких особистісних властивостей з інтелектуальними особливостями.

Когнітивні психологи виробили досить чітку загальну позицію у визначенні психологічної реальності конструкту "інтелект". Опитування 600 експертів (1987) показало, що 99,3% з них згодні з тим, що інтелект пов'язаний з абстрактним мисленням або логікою; 97,7% вважають очевидним зв'язок інтелекту з розв'язанням проблем; 96,0% вважають, що інтелект пов'язаний зі здатністю набувати знання. Проте менш очевидним і таким, що вимагає ретельної перевірки, є зв'язок інтелекту з іншими, не когнітивними, характеристиками індивідуальності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література