Механізми і чинники креативності

Диференціальна психологія

Комплексний аналіз наведених концепцій допоможе сформувати новий погляд на інтуїцію як механізм творчої діяльності.

Взявши за основу концепцію синергетичного вчення, можна дійти висновку, що творчий процес відбувається в кілька етапів (три або чотири), які розмежовують за принципом виокремлення певних особливостей його перебігу. Творчість - це процес одночасного осягання її об'єкта і створення норм цього осягання. Використання нормативного фактора в науковій і навіть у мистецькій діяльності необхідне, оскільки людина має системно оволодіти певними знаннями й методами для переходу на вищий рівень.

Внаслідок альтернативних напрямів розвитку думок і варіювання результатів, асоціацій напрацьовується продуктивний ментальний міцелій - складно-організована мережа ходів, що перетинаються. Він є "полігоном" для вільного руху думки і її виходу на нові рівні. Міцелій (грец. тукев - гриб) у цьому контексті фігурує як складне психологічне утворення.

У сферу, в яку занурена людина, "втягуються" елементи позасистемного й іншосистемного знання, що містяться глибоко в підсвідомості. Народження нового пов'язане з порушенням звичної системи впорядкованості: знання з переструктуруванням або добудовуванням, виходом за межі початкової системи. За Юнгом, творчість не тільки ґрунтується на поверхових індивідуальних знаннях, а й сягає знань колективних, прихованих - архетипів. Так відбувається перший етап творчого процесу, на якому важливе максимальне розширення креативного поля, охоплення максимально можливої різноманітності елементів знання.

Подальше переоцінювання набутого досвіду стає підґрунтям для продуктивного вибору ідеї. Це переоцінювання цінностей можливе тоді, коли знято звичні перешкоди й заборони "лівопівкульного" мислення (у стані сну, засинання, мріяння, фантазування). "Відпущена" свідомість рухається вільно, поновлюючи зв'язки, порушені в період активного неспання. Цей механізм підтверджують тлумачення багатьох науковців, деякі містичні і релігійні практики (буддизм).

Надалі виникає спрямованість на ціле, яка впливає на добір матеріалу й місце кожного елемента в його структурі. Ціле спрямовує творчу діяльність, є своєрідною установкою для людської психіки. Установка як більш-менш цілісний стан психіки людини, яка потрапила під вплив зовнішніх і внутрішніх психологічних, фізіологічних стимулів, розвивається за власними законами і породжує дискретні реакції.

Відповідно до уявлень психологів-гештальтистів, мисленяєва діяльність підлягає послідовному пере-структуруванню, продовженому аж до знаходження необхідного в ситуації гештальту (структури), що було названо "інсайтом", або "осяянням". Так відбувається у підсвідомому другий етап творчої діяльності.

Найскладнішим є момент появи задуму, що виникає як невербалізоване, нерозчленоване, інтуїтивне уявлення (третій етап). Як зауважував Ю. Лотман, розвиток культури й науки може здійснюватися завдяки поступовим і вибуховим процесам. Знищення одного полюса автоматично призведе до знищення другого, бо реалізуватися вони можуть лише у складному динамічному діалозі.

Моментові появи нового задуму властиві:

• 1) різке підвищення інформативності всієї системи, при чому домінуючим може стати будь-який її елемент. Подальший напрям її руху визначити неможливо ;

• 2) виключеність моменту вибуху з часового потоку: спалах як найвище розкриття інформативності системи за значущістю не можна зіставити із фактичним перебігом часу.

Момент творчості (вибуху) - не тільки вибір одного з можливих шляхів розвитку, а й відмова від інших імовірностей, які не будуть реалізовані. Мить натхнення, виняткового піднесення творчої могутності, сила інтуїції інколи досягають такої імпульсивності, що автор їх не усвідомлює, і тому плідні результати бувають неочі-куваними для самого митця, вченого. Осяяння, натхнення, інтуїція є станом, коли з максимальною могутністю розкриваються всі творчі можливості особистості, оживає пам'ять, архетипні образи сплітаються з логікою думки, залучається колективний досвід поколінь.

Стадія реалізації творчого задуму (четвертий етап) є довготривалим процесом, у якому миті осяяння, збережені в пам'яті творчої особистості, змінюються періодами тверезого перегляду створеного. Однак і в цьому разі роль інтуїції буде досить вагомою.

За творчого мислення, інтелектуальної інтуїції відбувається самодобудовування, виникнення нової цілісної структури, перехід від простої структури до складної, саморозвиток, ускладнення первинної. У кваліфікованих учених до самодобудовування і високої вибірковості сприйняття й переробки інформації приєднуються процеси створення масштабних блоків інформації, ключових схем або зразків і операції з ними. Отже, сенсуальна й інтелектуальна інформація можуть виводитися з-під контролю свідомості у підсвідомість. Внаслідок цього звільняється простір для вільного конструювання, гри розуму, інтуїтивного бачення й охоплення цілого - спалахів інтуїції.

Креативних, геніальних людей відрізняє від загалу сукупність індивідуальних властивостей. Властиву кре-ативним суб'єктам незвичність світосприймання і поведінки зумовлюють:

• незалежність поглядів і неконформність думок;

• прагнення вийти за межі, оригінальність і нестандартність;

• стійкість до невизначених ситуацій;

• конструктивна активність у предметній діяльності;

• сила "Я", пов'язана з можливістю автономного функціонування і стійкістю до тиску соціального оточення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізми і чинники креативності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності
  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література