Вплив статусного рівня на інтелект

Диференціальна психологія

Рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, є більш прогностичним чинником стосовно дитячого ІQ (r - 50), ніж дохід сім'ї (r = ЗО). Глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на когнітивному розвитку дітей у перші три роки життя порівняно зі специфічними аспектами домашньої обстановки (можливість користуватися іграшками, чуйність батьків тощо).

Психологи все рідше вважають, що рівень ІQ - єдиний показник, який характеризує якість виявлених відмінностей. Найперспективнішим є виокремлення патернів ознак, що стосуються різних рівнів індивідуальності. Низькі показники ІQ властиві дітям, які мають при народженні знижену вагу і ростуть у бідних сім'ях, а діти з такою самою вагою при народженні, які ростуть у сім'ях середнього класу, мають нормативні показники інтелекту. Проте і в низькостатусних сім'ях з наявністю "захисних" чинників (постійне місце проживання, добрі житлові умови, взаєморозуміння, мотивація і навчання батьків) рівень інтелектуального розвитку дітей залишається в нормі порівняно з дітьми того самого класу, які мають менш оптимальні умови життя.

Вплив компонентів середовища на інтелект було виявлено у дослідженнях прийомних дітей. Приблизно половина дітей, яких досліджували, народилася в освічених високостатусних сім'ях, а решта - в сім'ях з нижчими соціоекономічними показниками. Діти, яких виховували у високостатусних прийомних сім'ях, незалежно від статусу їх біологічних батьків продемонстрували на 11-12 пунктів вищий рівень ніж у решті груп. Спадковий ефект виявився в тому, що діти, народжені у високостатусних сім'ях, мали вищі показники ІQ незалежно від соціального рівня прийомної сім'ї.

Лонгітюдні дослідження дітей у низькостатусних сім'ях стали основою припущень, що інтелектуальна компетентність опосередковується на кожному етапі індивідуального розвитку набором батьківських установок і цінностей. Батьки з низьким соціально-економічним статусом виробляють менш вдалі стратегії подолання проблем для своїх дітей, ніж батьки, що належать до середнього класу.

У низькостатусних сім'ях батьки схильні розв'язувати дитячі проблеми самі, а не допомагати дітям у цьому. Заохочування батьками незалежності дітей у подоланні проблем сприяє вищим показниками ІQ у дітей. Соціально-класові відмінності дорослих також виявляють стійкі тенденції.

Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп

Якість соціально-економічного середовища дитини безпосередньо позначається на її фізичному, психічному і особистісному розвитку. Неблагополучні райони проживання є серйозною перешкодою для формування у дітей адекватного світосприйняття, що позначається на рівні життєвої адаптації. Експерименти з малятами тварин і спостереження за людськими немовлятами підтвердили гіпотезу про значущість ранньої життєвої стимуляції (у т. ч. багате на вітаміни харчування) для подальшої адаптації. Ранній коригувальний вплив у перші місяці життя дитини сприяє поліпшенню показників інтелектуальних тестів на 15-30% порівняно з контрольною групою.

Освічені дорослі не тільки мають вищий рівень ІQ, а й виявляють розвиненіші інтелектуальні і виконавські навички в літньому віці. Дорослі з нижчим рівнем освіти мають міцніше здоров'я, живуть довше, ніж освічені люди їх класу, мають стабільніші шлюби і частіше вважають їх щасливими. Освічені люди і представники середнього класу загалом задоволені життям, щасливіші, демонструють особистісне зростання. Почуття задоволеності життям серед людей з високим доходом (як правило, освічених) набагато вище.

Показники забезпеченості відображають потенційні економічні можливості, які пом'якшують або посилюють різні форми стресової дії. Тому забезпечені люди мають кращі показники здоров'я і задоволеності життям.

Досвід у виконанні складної роботи і засвоєні життєві ролі також є диференціювальним параметром. Дорослі, які набули таких особливостей, здатні до розвитку вищих рівнів Я. Уміння виконувати складну роботу забезпечує розвиток когнітивних навичок, інтелектуальне вдосконалення, виробляє рефлексію як якість, що сприяє емоційному та особистісному зростанню.

Відсутність роботи є одним з основних джерел стресу. Не зайняті роботою чоловіки схильні до тривожності, депресії, занепокоєння станом здоров'я. Деякі показники здоров'я тісно пов'язані зі статусом. Тривалий час вважали, що високий рівень кров'яного тиску в афроамериканців генетично детермінований. Проте є дані, що дають змогу інтерпретувати це як наслідок хронічного стресу, спричиненого низькостатусною роботою, її відсутністю та обмеженими можливостями в здобутті освіти.

Соціоекономічний статус впливає на відмінності у здоров'ї людей середнього віку, яке пов'язане з професійним і освітнім рівнем у молоді роки. Істотне значення може мати етнічна належність. Наприклад, у США зв'язок між здоров'ям і рівнем CEC найтісніший у американських іспанців та африканців.

Особливості CEC досліджували з огляду на частоту прояву психічних розладів. Серед пацієнтів, які належать до верств суспільства з високим CEC, виявлено більше невротичних розладів, а пацієнти з низьким CEC частіше страждали від психопатичних розладів. На цих даних основана теорія "дрейфу": людині з будь-якого класу, яка має психотичний розлад, важко знайти роботу. У наслідок цього її здатність досягнути задовільного статусного рівня погіршується і вона "дрейфує" до все гірших умов існування.

Інтерпретація параметрів якості життя досить складна. Наприклад, ступінь задоволеності добре освіченого працівника пов'язаний з тим, що його робота не тільки джерело доходів, а й можливість виявити свої здібності, а людина з низьким рівнем освіти цінність роботи визначає можливістю заробітку. Тому вчені продовжують розроблення методик оцінювання якості життя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив статусного рівня на інтелект“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект
  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література