Етологія статі

Диференціальна психологія

Наука про інстинктивні основи поведінки - порівняльна етологія (грец. ethos - характер) - вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам.

Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві різні форми сім'ї, тоді як у всіх інших біологічних видів форма шлюбної поведінки є стабільною ознакою. У людей поширені чотири форми шлюбних стосунків: груповий шлюб, полігінія (один чоловік і багато жінок), поліандрія (одна жінка і багато чоловіків) і моногамія (один чоловік і одна жінка). Останнім часом збільшується кількість одиночних материнських сімей або короткотривалих шлюбів.

Розмноження в людському співтоваристві також має важливі особливості. Якщо у світі тварин здатність до спаровування у самок виявляється один-два рази на рік, активуючи репродуктивну поведінку самців, а в інший час статевого інтересу немає, то в людей все відбувається інакше. Жінки здатні вести статеве життя безперервно з моменту статевого дозрівання, не перериваючи його під час вагітності або менструального циклу. При цьому момент дозрівання яйцеклітини (овуляція) залишається прихованим не тільки від інших, а й від неї самої. Така надмірна з погляду цілей розмноження сексуальність має певні причини.

Існує припущення, що у первісній сім'ї мати була нездатна сама виховати кількох дітей, тому статеве життя стало стимулом для заохочення й утримання чоловіка. Що повільніше дорослішають діти, то сильніше виражена потреба в соціальному житті. Так груповий досвід почав переважати над сімейним. Людина вийшла з-під дії природного добору, тому що головним чинником виживання стала не генетична інформація, а позагенетичне знання.

Етологія вивчає і проблему домінування статей. У світі тварин рівноправності статей практично немає, що сприяє чіткому розмежуванню ролей і функцій. їх порушення загрожує існуванню виду. Тому етологія піддає сумніву цінність ідеї рівності статей, оскільки для цього потрібно пригнічувати давні інстинкти.

Отже, взаємини між статями "обслуговують" завдання не тільки розмноження, а й установлення і підтримки соціальної ієрархії. Еволюційна теорія і соціальна етологія пропонують стійкі програми специфічної для кожної статі поведінки і зразки взаємодії між чоловіками й жінками, що можна адекватно відобразити тільки при використанні типологічного аналізу варіацій цієї взаємодії.

Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса

Відмінності між жінками і чоловіками мають еволюційне обгрунтування і багато в чому інстинктивну природу. Однак поширене також і фізіологічне пояснення особливостей поведінки людини, побудоване на вивченні дії статевих гормонів. Зокрема, нейроандрогенетична теорія Лі Елліса, сучасного американського психолога, стверджує, що статеві відмінності в поведінці пов'язані з дією андрогенів (чоловічих гормонів) на мозкові системи. У кожної людини є і чоловічі, і жіночі гормони, але в чоловіків домінують андрогени, а в жінок - естрадіол (жіночий гормон).

Вплив статевих гормонів на мозок охоплює "організаційну" (на третьому місяці життя ембріона) і "активаційну" (у процесі статевого дозрівання) стадії. Під час них особливо інтенсивно формується біологічна стать людини. Дослідження підтвердили зв'язок біологічної статі і психологічної поведінки: маніпуляція андрогенами внаслідок кастрації, кореляційні дослідження, вивчення поведінки до, під час і після пубертата. Вони дали змогу визначити 12 стійких поведінкових програм, пов'язаних із чоловічою статтю (що перебувають під андрогенетичним контролем) і, відповідно, невластивих жіночій поведінці:

• 1. Наступальна еротична поведінка: від чоловіків чекають ініціативи, а в жінок вияв еротичних ініціатив суперечить інстинктам, властивим тваринам.

• 2. Агресивна поведінка: чоловікам властиве інструментальне ставлення до світу, згідно з яким потрібно постійно щось руйнувати, щоб створювати нове. У психології тварин отримано дані,, що не збігаються зі стереотипами людської поведінки. Наприклад, щурі жіночої статі значно сміливіші й активніші, ніж чоловічої, причому ця тенденція спостерігалася навіть після видалення статевої залози у представників обох статей.

• 3. Просторова орієнтація: чоловіки краще, ніж жінки, сприймають простір, віддаленість, швидкість.

• 4. Територіальна поведінка: чоловікам (як і самцям у тварин) властиво "позначати" і перевіряти свою територію, а також охороняти її межі, тому розкидання речей - типово чоловіча реакція.

• 5. Витривалість до болю: у чоловіків еволюційно нижчий больовий поріг (відповідно, вища больова чутливість), ніж у жінок, підготовлених природою до пологів.

• 6. Повільне засвоєння оборонних умовних рефлексів: чоловікам більш властиво нападати, а не захищатися, тому хлопчики часто не вміють "дати здачу".

• 7. Слабкий прояв емоційних реакцій у відповідь на загрозу: чоловіки схильні приховувати переживання, які не стають слабшими, але виявляються або в поведінці, або в психосоматичних захворюваннях.

• 8. Наполегливість (персистентність) при виконанні завдання без підкріплення: чоловікам, зважаючи на їх слабшу научуваність, властиво повторювати власні помилки.

• 9. Слабкий зв'язок з найближчими родичами: чоловіки, як правило, менше прив'язані до членів своєї сім'ї, ніж жінки, рідше згадують про батьків.

• 10. Периферизація: потяг до створення груп за інтересами (клуб, гараж, спортивна секція, риболовля, полювання), жінкам від цього відмовитися набагато легше.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етологія статі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі
  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література