Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

Диференціальна психологія

Багато фактів підтверджують зв'язок між різними видами душевних розладів і обдарованістю. Можливо, важкі розлади серед видатних творчих людей не частіші, як і серед пересічних. Цю гіпотезу можна перевірити порівнянням двох вибірок з виявленням відсотка осіб з відхиленнями. Порівняння неблагополучних за психічним здоров'ям людей творчих з благополучними за показниками душевного здоров'я може допомогти побачити зв'язок між психічними відхиленнями і обдарованістю чи переконатися у його відсутності.

Був час, коли джерелом творчості вважали шизофренію і меланхолію. Італійський психіатр Чезаре Лом-брозо стверджував, що геніальність - лише одна з форм божевілля. А каліфорнійські психологи встановили 10% перевищення частоти психічних захворювань в обстеженій ними групі творчих осіб порівняно з контрольною вибіркою. Про зв'язок між душевними захворюваннями і творчістю ведуть мову клініцисти - фахівці, які займаються науковими спостереженнями в клініках.

На зв'язок креативності з психічними розладами вказували Ф. Пост, А. Людвіг і Г.-Ю. Айзенк.

Ф. Пост вивчив біографії відомих творчих чоловіків: 48 художників візуальних мистецтв, 50 - філологів і мислителів, 45 - учених, 46 - державних діячів, 52 - композиторів, 50 - письменників. У біографіях були п'ять суїцидів, 22 - спроби. В учених психічні відхилення були виражені найменше, письменники мали сімейні історії, пов'язані з психічними хворобами, а також, як і артисти й інтелектуали, - психосексуаль-ні проблеми. І депресивні стани превалювали у письменників. Алкоголізм був властивий письменникам, артистам і композиторам, менше - політикам та інтелектуалам, нехарактерний для вчених.

А. Людвіг вивчав зв'язок між психічними хворобами і креативними досягненнями, аналізуючи біографії чоловіків і жінок, які жили у XX ст. і досягли високих результатів діяльності. У вибірці з 1000 осіб він виокремив дві крайні підгрупи, які ввійшли до верхнього (250 осіб, вища еліта) і нижнього (249 осіб, еліта менш високого рівня) квартилів. Зі статистично високим рівнем значущості було встановлено, що представники вищої еліти страждали на хронічні хвороби і психічні розлади, особливо депресію, алкоголізм, труднощі адаптації, соматичні проблеми.

Г.-Ю. Айзенк, спираючись на психометричні дослідження, припустив, що структуру особистості визначають не тільки нейротизм та інтроверсія/екстраверсія, а й психотизм. Подальший аналіз психотизму показав, що один полюс цієї змінної пов'язаний з такими рисами особистості, як альтруїзм, соціабельність, здатність до емпатії, конвенціоналізму, конформізму, інший - з кримінальністю, ворожістю, агресивністю, психопатією, шизоїдністю, депресивністю, афективними розладами, шизоафективністю і шизофренією. За високого рівня психотизму особистість виявляє високий рівень креативності, а також - агресивність, егоцентрич-ність, асоціальність, упертість і грубість.

Можна стверджувати, що і деструктивні імпульси, і великі творчі пориви виникають з одного джерела - бажання висловитися, якомога повніше і колоритніше виявити свій внутрішній світ.

Нечисленні автори вважають, що творчий розвиток за своєю природою ґрунтується на здорових психічних процесах. Отримано дані, що підтверджують необхідність емоційної стабільності для досягнення життєвого успіху.

При дослідженні психологічних особливостей творчих особистостей не завжди розрізняли досягнуті результати, за якими оцінюють творчість. Цю ієрархію результатів можна представити у вигляді піраміди (рис. З.7.):

Піраміда успіху (за Лібіним)

Рис. 3.7. Піраміда успіху (за Лібіним)

Не всі люди, які домоглися життєвого успіху, мають творчі досягнення, не всі, хто їх має, - геніальні. Однак суб'єктивні, індивідуальні параметри відчуття благополуччя і особистісне зростання є умовами творчого зростання і важливим доповненням до загального портрета видатної особистості. Проте їх часто інтерпретують як обмеження, що перешкоджають творчому розвитку, особливо прихильники клінічної (психопатологічної) теорії творчості. Навіть серед творчої інтелігенції поширена думка, що тільки відчуття глибокої невдоволеності, а не пошук, наприклад, шляхів самовираження, є джерелом натхнення і творчої мотивації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література