Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

Диференціальна психологія

Його прихильники зосереджують увагу на ментальній швидкості й елементарних інформаційних процесах як основі індивідуальних інтелектуальних відмінностей.

На думку Г.-Ю. Айзенка, доказом існування інтелекту є доведення його нейрофізіологічної детермінації. Він стверджує про наявність кореляційних зв'язків між показниками ІQ і характеристиками потенціалів кори головного мозку (мірою їх складності і синхронності), а також часом простих рухових реакцій і часом пізнання об'єктів в умовах їх короткочасного зорового пред'явлення. Індивідуальні ІQ - відмінності зумовлені особливостями функціонування центральної нервової системи, які відповідають за точність передавання інформації, закодованої як послідовність нервових імпульсів у корі головного мозку. їх сповільнення, затримки, спотворення знижують успішність виконання тестових завдань.

ІQ складається з певних частин, кожну з яких слід вимірювати окремо: швидкість розв'язання, наполегливість у його пошуку і помилки виконання. За Айзенком, для розуміння природи інтелекту особливо важливим компонентом є ментальна швидкість - психологічна база і джерело розвитку інтелекту. На його думку тільки за допомогою некогнітивних пояснень інтелект може набути статусу реальної психічної здатності.

Найтиповішим проявом ментальної швидкості є феномен часу впізнавання - найкоротший час експозиції стимулу (при тахістоскопічному пред'явленні слів, цифр, букв у діапазоні від 10 до 150 мс), за який випробовуваний встигає впізнати пред'явлений об'єкт, якщо при цьому він дає до 95% правильних відповідей. Є дані про високі кореляції між швидкістю впізнання і рівнем невербального і вербального інтелекту за шкалою Векслера (г = -0,92 і г" -0,41 відповідно), а також з показником за тестом Равена (г = -0,72).

Якість перебігу елементарних інформаційних процесів також детермінує індивідуальні інтелектуальні відмінності.

Е. Хант і Р. Стернберг, критично ставлячись до традиційних тестових теорій інтелекту, доводили, що інтелектуальні можливості людини не можна описати єдиним показником - IQ. Вони наголошували, що альтернативою психометричному підходу має стати вивчення елементарних інформаційних процесів (мікроопераціо-нальних когнітивних актів, пов'язані з оперативною переробкою поточної інформації і лежать в основі розв'язання завдань). Отже, дослідницькі зусилля слід зосередити на вивченні тих когнітивних процесів, які зумовлюють і пояснюють індивідуальні відмінності в успішності виконання традиційних інтелектуальних тестів.

Інтерес до механізмів перетворення інформації поглибив вплив комп'ютерної метафори - уявлення про можливість аналізу процесів роботи людського інтелекту за аналогією з процесами в комп'ютері.

Для вивчення механізмів інтелекту Е. Хант розробив когнітивний кореляційний метод, за яким показники елементарних когнітивних процесів (наприклад, швидкості переробки лексичної інформації) співвідносяться на рівні кореляційного аналізу з показником психометричного тесту (ІQ) для визначення впливу цього базового інформаційного процесу на індивідуальні відмінності у виконанні певного вербального тесту. Його експерименти доводять, що показники переробки лексичної інформації переважно вищі в осіб з високим рівнем вербальних здібностей. Згодом Хант продемонстрував індивідуальні відмінності у способах кодування інформації, які також виявилися пов'язаними з успішністю виконання психометричних тестів. Факти свідчили, що вербалізатори (подумки описують ситуацію словами) мають вищі оцінки на вербальних тестах, візуалізатори (подумки створюють образ ситуації), навпаки, - на просторових тестах.

Р. Стернберг здійснював свої експериментальні дослідження в межах когнітивного компонентного методу, орієнтованого на аналіз процесу виконання інтелектуального тесту (наприклад, тесту вербальних аналогій) з метою визначення, які елементарні інформаційні процеси і якою мірою впливають на індивідуальну успішність виконання тесту. За його даними, пошук правильної відповіді в тесті аналогій охоплює такі Інформаційні процеси: декодування (переведення стимулу у внутрішню ментальну репрезентацію - розгортання значення основних слів), висновок (знаходження можливого зв'язку між першим і другим елементами першої половини аналогії); порівняння (знаходження правила, що пов'язує дві половини аналогії); перевірка (уточнення правильності знайдених зв'язків стосовно другої половини аналогії); побудова відповіді. Стернберг установив, що час, витрачений на процес розв'язання тесту, розподілявся так: 54% - декодування, 12% - висновок, 10% - порівняння, 7% - перевірка й 17% - відповідь. Отже, декодування відіграє особливу роль в організації пошуку рішення. Він також з'ясував, що особи, які мали вищі оцінки за тестами інтелекту, швидше діяли на останніх чотирьох фазах, але повільніше на фазі декодування.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційний підхід до вивчення інтелекту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література