Диференціальна специфіка феномену креативності

Диференціальна психологія

Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість - це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення інтелектуальних і творчих здібностей, процесуальні і змістові аспекти творчості, специфіка креативного середовища - такі основні напрями диференціально-психологічних досліджень цього інтегрального і багатоаспектного феномену.

Сутність креативності як особистісної властивості (риси)

Про креативність у контексті психологічного знання почали вести мову на початку 50-х років XX ст. Однак точного загальноприйнятого її визначення в психології немає, як і однозначного підходу до вимірювання цього феномену.

У намаганні витлумачити сутність креативності одні психологи вважають, що продукти творчості неодмінно повинні мати соціальну цінність, схвалення людей, інші - концентруються на процесі творення. Креативність також розглядають як унікальне досягнення, здатність, атрибут людини чи спільноти людей. Кожне визначення передбачає наявність досягнення, корисності або оригінальності. При цьому припускають, що одні люди, групи, процеси чи об'єкти можуть бути більш творчими, ніж інші. Отже, з позицій більшості західних психологів, термін "креативність" може позначати процес створення чогось нового внаслідок усвідомлення прогалин у людському знанні, їх чіткого визначення, пошуку рішень для їх заповнення, формулювання гіпотез із їх подальшою перевіркою і донесення до людей кінцевого продукту.

Креативність (лат. creatio - створення, творення) - минулі, супутні і (або) подальші характеристики процесу, внаслідок якого людина (група людей) створює продукт із якісно новими, оригінальними властивостями.

Креативність можна досліджувати як продукт, процес, здібність і рису особистості.

Як продукт творчості креативність характеризують кількістю, якістю і значущістю (Дж. Мак-Ферсон, К. Тейлор, Д. Тейлор). Однак ці показники можуть бути наслідком не тільки креативності, а й загальної продуктивності роботи.

При вивченні креативності як процесу виокремлюють різні стадії, рівні й типи творчого мислення. В. Воллес, використовуючи дані самоспостереження відомих учених, розмежував такі стадії творчого мислення: підготовка, дозрівання, натхнення і перевірка істинності. Рівні креативного процесу пов'язують з психоаналітичним розумінням творчого акту як результату сублімації (лат. sublimo - підіймаю, підношу) лібідозної енергії. Тест на визначення рівнів креативності вимірює:

• 1) оригінальність - здатність продукувати віддалені асоціації, незвичайні відповіді;

• 2) семантичну гнучкість - здатність виокремити функцію об'єкта і запропонувати нове його використання;

• 3) образну адаптивну гнучкість - здатність змінити форму стимулу так, щоб побачити в об'єкті нові можливості;

• 4) семантичну спонтанну гнучкість - здатність продукувати різноманітні ідеї, не обмежуючись конкретною ситуацією.

Тести для вимірювання цих здібностей створив Дж.-П. Гілфорд.

Креативність розглядають і як здібність до загостреного сприйняття вад, прогалин у знаннях, елементів дисгармонії тощо. Саме з відчуття труднощів починається творчий акт. Далі відбуваються пошуки рішень і формулювання гіпотез. Для вимірювання креативності Торранс створив вербальні та образні (з взаємозамінними варіантами) тести за показниками побіжності, гнучкості, оригінальності і досконалості. На їх основі він запровадив узагальнену шкалу творчих здібностей.

Висококреативним особам притаманні впевненість у собі, енергійність, почуття гумору, підвищена увага до власного Я, прагнення до пригод, лідерства, суперництва.

Дослідники, які розглядають креативність як властивості особистості пов'язують творчий процес із сам-оактуалізацією.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціальна специфіка феномену креативності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності
  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література