Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

Диференціальна психологія

Представники регуляційного підходу вважали інтелект умовою контролю імпульсивної мотивації та ментальним самоуправлінням.

Положення про інтелект як механізм не лише перероблення інформації, а й регулювання психічної активності одним із перших сформулював та обґрунтував Л. Терстоун ("Природа інтелекту", 1924). Він розглядав інтелект як здатність гальмувати імпульсивні спонукання або припиняти їх реалізацію до моменту осмислення початкової ситуації в контексті вибору оптимального способу поведінки. Для прикладу він пропонував розглянути ситуацію "Вам терміново знадобилися гроші": "Припустимо, Ви бачите приятеля і вирішуєте негайно попросити потрібну суму. Однак, помітивши, що він зайнятий розмовою з колегами, Ви вирішуєте поговорити з ним пізніше. Проте потім думаєте, що не варто позичати гроші саме у цього приятеля, а краще звернутися до іншого. Можливо, доцільніше узяти позику в банку? Потім починаєте сумніватися у необхідності грошей. Після роздумів придумуєте цілком прийнятний маневр, за допомогою якого можна обійтися без грошей".

Психологічний ланцюжок складається з шести "кроків" : виникла потреба (1) - гроші (2) - позичити (3) - у знайомого (4) - у конкретного приятеля (5) - у цю хвилину (6). Негайна реалізація ланцюжка свідчить про відсутність інтелектуальної регуляції. Якщо спонукання блокується між 6 і 5 кроком, це вказує на мінімальне включення інтелекту, якщо між б і 4 - інтелект включається трохи більше. Повною мірою інтелект проявить себе на кроках 3 і 2, а найочевидніше - на кроці 1, оскільки при цьому гостре і невідкладне спонукання можна усвідомити в абстрактнішіЙ формі, внаслідок чого початкова потреба буде нейтралізована або істотно трансформована.

Отже, інтелектуальна поведінка припускає: можливість стримувати спонукання на різних стадіях підготовки поведінкового акту; можливість думати у різних напрямах, здійснюючи вибір відповідних варіантів адаптивної поведінки; можливість осмислювати ситуацію і власні спонукання на узагальненому рівні на основі підключення понятійного мислення.

На думку Р. Стернберга, проблема інтелекту повинна розв'язуватися в контексті того, як суб'єкт управляє собою. Відповідно, слід шукати відповідь на питання: яке відношення інтелекту до внутрішнього і зовнішнього світу, досвіду людини. На цих питаннях ґрунтується триархічна теорія інтелекту, в межах якої інтелект визначають як форму ментального самоуправління, що охоплює взаємопов'язані субтеорії: компонентів, контексту і досвіду.

Субтеорія компонентів розглядає внутрішню діяльність ментального самоврядування як систему елементарних інформаційних процесів (компонентів, за Стерн-бергом), що відповідають за поточне перероблення інформації в процесі її отримання, перетворення, зберігання і використання. До таких компонентів належать:

• а) метакомпоненти - процеси регулювання інтелектуальної діяльності, що припускають планування, дослідження процесу прийняття рішення, свідомий розподіл уваги, організацію зворотного зв'язку і т. д.;

• б) компоненти виконання - процеси перетворення інформації і формування відповідних реакцій (зв'язування, доповнення, порівняння, селекція, групування іт. д.);

• в) компоненти засвоєння і використання знань - шляхи набування знань, починаючи з наслідування і закінчуючи інсайтом, їх диференціація в умовах зберігання, оперативність використання і т. д.

Субтеорія контексту допомагає проаналізувати зовнішні прояви ментального самоуправління, які характеризують функції інтелекту стосовно середовища: адаптацію до оточення; вибудовування вибіркового ставлення до того, що відбувається; структурування (надання форми) оточення з метою його зміни. Аналіз зовнішнього контексту, в якому діє інтелект, дає змогу з'ясувати роль соціокультурних стандартів при оцінюванні інтелектуальної поведінки, позавербальної культурної інформації як основи соціального і практичного інтелекту і т. п.

Субтеорія досвіду описує можливості інтелекту на шкалі "новизна - стереотипність". За цим критерієм розрізняють здатність суб'єкта справлятися з новою ситуацією і здатність діяти швидко, без зусиль на основі автоматизованих когнітивних навичок у стандартних, повторюваних ситуаціях.

Стернберг наголошував, що ментальне самоуправління зосереджується на можливості вибору альтернативних способів організації інтелектуальної активності людини і стосується не стільки інтелекту, скільки особливостей його використання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регуляційний підхід до розуміння інтелекту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література