Б. Теплов і В. Небилицин виокремили властивості, що належать до процесів збудження і гальмування:
• 1) сила (витривалість) нервової системи до збудження - здатність витримувати тривале часто повторюване збудження. Із силою корелює опірність до гальмівної дії сторонніх подразників, особливості концентрації, величина абсолютних порогів зору і слуху (чутливість). Сила нервової системи до гальмування - це здатність витримувати часто повторювану дію гальмівного подразника, що необхідно для створення диференціювань - здатності розрізнення. Отже, сила свідчить про працездатність і витривалість нервової системи;
• 2) динамічність - швидкість утворення умовних реакцій;
• 3) рухливість нервових процесів - швидкість зміни збудження гальмуванням і гальмування збудженням. Ця властивість є основою научуваності;
• 4) лабільність - швидкість виникнення і припинення нервових процесів.
Для валідизації (англ. valid - придатний) цих властивостей необхідно було виділити властивості активо-ваності мозку, які мали б узагальнений характер і могли б розглядатися як кореляти ВНС (властивостей нервової системи). За допомогою ЕБГ (електроенцефалограм) було виділено чотири інтеграційні властивості, які можна співвіднести з ВНС: загальна потужність активованості (сила), просторово-часова синхронізація і когерентність ЕЕГ-процесів, швидкість досягнення мінімальної межі активованості і швидкість досягнення максимальної межі активованості, що свідчить про лабільність мозку загалом. Вважають, що ці властивості можуть пояснити індивідуальні відмінності всіх значущих ділянок психіки: особливості темпераменту, характеру, когнітивні стилі, швидкість інтелектуальних та інших процесів.
В. Небилицин дослідив зв'язки між ВНС і психологічними проявами - наприклад, люди зі слабкою нервовою системою легше виконують монотонну роботу, а в екстремальних ситуаціях краще проявляють себе люди, що володіють силою і динамічністю.
Три "унітарні властивості" нервової системи (сила, врівноваженість і рухливість, за Павловим) поступово були "розщеплені" і перетворені на складне "дерево" властивостей з 15-мірною структурою: 10 первинних і 5 вторинних властивостей - сила, лабільність, рухливість, динамічність, сконцентрованість за збудженням і відповідно за гальмуванням, а далі - врівноваженість за кожною з указаних первинних властивостей (врівноваженість за силою, врівноваженість за лабільністю і т. д.).
Диференціально-психологічний і диференціально-психофізіологічний підходи до вивчення індивідуальних відмінностей між людьми тривалий час розвивалися незалежно. Тому на початку 70-х років XX ст. лабораторії психології і психофізіології індивідуальності Інституту психології імені В. Небилицина АН СРСР, якою керував В. Русалов, було поставлено завдання їх зблизити шляхом розроблення об'єднавчої концептуальної моделі.
У найзагальнішому вигляді співвідношення біологічних особливостей людини і формальних властивостей її психіки можна представити так: біологічні особливості - елементи нижчої системи, що включаються в систему вищого порядку, а саме в систему формальних властивостей людської психіки.
На відміну від формальних, змістові властивості психіки виявляються через смислові психологічні структури, конкретні мотиви, знання, стосунки, цілі тощо і утворюються внаслідок взаємодії людини з предметним світом, соціальним середовищем. Вивчення індивідуальних варіацій змістових характеристик психіки виходить за межі диференціальної психофізіології і е предметом диференціальної психології.
У лабораторії В. Русалова сформувалися два підходи до зближення диференціальної психофізіології і диференціальної психології. За першим підходом об'єктами для поєднання було взято характеристики, які вважали традиційними в диференціальній психології - особливості темпераменту, характеру, інтелекту, когнітивні стилі. Другий підхід спрямований на дослідження психофізіологічних основ індивідуальних відмінностей у раніше практично не вивченій довільній сфері психіки людини на моделі антиципації як однієї з форм випереджального відображення людиною зовнішнього світу.
Перші результати зіставлення деяких диференціально-психологічних і диференціально-психофізіологічних характеристик дали підстави для тверджень, що багато інтелектуальних і темпераментальних характеристик тісно пов'язані з інтегральними характеристиками біоелектричної активності мозку людини. Наприклад, швидкість психічних процесів, що відіграє важливу роль у загальному рівні інтелекту, позитивно пов'язана з рівнем просторово-часової синхронізації ЕЕГ-процесів (або загальномозковою лабільністю); рухливість психічних процесів (пластичність), що входить до структури креативності, позитивно пов'язана з варіабельністю викликаних потенціалів (або стохастичністю нейронних сіток мозку); характеристики розумової і психомоторної витривалості, що визначають загальну працездатність людини, негативно пов'язані із загальною "потужністю" активованості (за показниками енергії повільних ритмів ЕЕГ).
Було виявлено інтегральні електрофізіологічні характеристики (також належать до загальних властивостей нервової системи), які є основою динаміки довільних дій і відображають різні індивідуальні особливості антиципації.
Теоретичною основою цих досліджень, здійснених у межах єдиної методології, яка інтегрувала уявлення про основні рівні організації індивідуальності, була концепція властивостей нервової системи, розроблена І. Павловим.
І. Боєв, С. Золотарьов розрізняють такі основні підходи у дослідженні індивідуально-психологічних відмінностей залежно від орієнтації на певні моделі:
• 1) зорієнтований на моделі мозку чи нервової системи (підхід Б. Теплова і В. Небилицина);
• 2) зорієнтований на моделі поведінки (дослідження П, Симонова, В. Русалова);
• 3) зосереджений на моделях людини (дослідження В. Мерліна).
Дослідження, що мають у своїй основі ці підходи, тісно взаємодіють.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей“ на сторінці 2. Приємного читання.
