Республіка Індія

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

удосконалення системи підготовки фахівців з питань шифрування та дешифрування інформації;

проведення модернізації та прийняття на озброєння сучасних технічних засобів розвідки.

Одночасно, після закінчення роботи спеціального урядового Комітету в квітні 2000 p., урядом Індії було прийнято рішення щодо формування Групи міністрів Кабінету Міністрів в складі міністра внутрішніх справ (голови групи), міністра оборони, міністра закордонних справ, міністра фінансів та голови комісії з питань планування. На зазначену групу було покладено проведення аналізу стану та перспектив розвитку системи національної безпеки, розробки рекомендацій спеціального урядового комітету та пропозицій щодо їх реалізації. Групою міністрів Кабінету Міністрів була підготовлена доповідь з практичних рекомендацій щодо реформування системи розвідувальних служб Індії, зміст якої було ухвалено на засіданні Комітету з питань безпеки уряду Індії в травні 2002 р.

Відповідно до ухвалених пропозицій передбачається проведення комплексу організаційно-технічних заходів, зокрема:

замість Об'єднаного комітету з питань розвідки (ОКПР) створити Групу координації діяльності розвідувальних служб Індії (Intelligence Coordination Group - ICG), яку очолюватиме радник прем'єр-міністра з питань національної безпеки (розвідки). Організаційно до складу групи входитиме Рада групи та апарат радника. З метою обміну інформацією та підготовки доповідей і пропозицій раднику прем'єр-міністра з питань національної безпеки (розвідки) керівники спеціальних служб щомісяця будуть проводити спільні засідання. Крім цього, Раднику прем'єр-міністра підпорядковуватиметься і новоутворене Центральне управління обробки та аналізу розвідувальної інформації;

посилити стратегічний компонент розвідки за рахунок створення у складі Управління досліджень і аналізу окремого підрозділу з питань здійснення моніторингу за розповсюдженням технологій військового призначення, насамперед для стеження за ходом виконання Пакистаном ракетно-ядерної програми, а також розгортанням нових компонентів систем космічної розвідки (на базі нового покоління супутників CARTOSAT-1,2) та повітряної розвідки (прийнята на озброєння сучасних комплексів вітчизняного та російського виробництва, а також безпілотних літальних апаратів);

сформувати Управління воєнної розвідки (Defence Intelligence Agency) МО Індії, на яке додатково покладатимуться завдання з ведення розвідки в інтересах МО Індії на стратегічному рівні. Начальник УВР одночасно є радником міністра оборони Індії з питань розвідки. Штатна категорія керівника Управління воєнної розвідки "генерал-лейтенант" ("віце-адмірал"). Першим керівником Управління може призначатися керівник СВ, ВПС або ВМС Індії з подальшою ротацією (через відповідний період часу) на представника іншого виду збройних сил.

На УВР покладатиметься загальне керівництво розвідувальними органами МО Індії та контроль за діяльністю новостворюваного Об'єднаного управління технічної розвідки (Joint Inter-Services Technical Intelligence Agency) ЗС Індії, яке здійснюватиме розвідувальну роботу в інтересах всіх видів збройних сил держави. До складу ОУТР, на яке покладатимуться збір, обробка, аналіз та передача споживачами розвідувальної інформації, отриманої засобами радіотехнічної наземної, повітряної та космічної розвідки, будуть включені відповідні підрозділи технічної розвідки управлінь розвідки видів збройних сил (СВ, ВПС, ВМС).

Таким чином, розвідувальний компонент у зовнішньополітичній практиці правлячих кіл Індії зростатиме і вдосконалюватиметься, що, безумовно, стане відчутним й у міждержавних відносинах з Україною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Республіка Індія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія
  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері