Республіка Індія

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Індійські спеціалісти генної інженерії здійснили революцію у виробництві шовку, вивівши особливий тип гусениць-шовко-прядів. Колиска однієї з найдавніших цивілізацій, Індія відома своєю давньою аюрведичною медициною. Стрімкого розвитку набирає індійська фармація, пропонуючи на міжнародному ринку відносно дешеві та водночас високоякісні конкурентоспроможні ліки та медпрепарати. На фоні першої в Індії успішної трансплантації серця, вже звичними стали в практиці індійських хірургів пересадка нирок, легенів та інших органів. Учені Бомбейського дослідного онкологічного інституту виділили унікальний онкоген, який спричиняє рак слизової оболонки порожнини рота.

Так, послідовна і принципова зовнішньополітична діяльність Індії протягом років незалежності слугувала невпинному зростанню її авторитету та впливу на міжнародній арені. У глобальному вимірі Індія претендує на досягнення статусу світової держави, забезпечення собі місця в Раді Безпеки ООН спочатку як непостійного члена, а згодом - постійного.

У1974 р. Індія випробувала власний ядерний пристрій і стала єдиною країною в світі, яка відмовилася підписати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Вона вважає, що це входить у протиріччя з інтересами національної безпеки країни. На 2000-2005 рр . планувалося виділити на розвиток ядерних досліджень вдвоє більше ніж у 1995-1999 рр. В основі занепокоєння індійських політиків лежить історична недовіра до ісламського світу та Пакистану зокрема. Підтвердженням цієї принципової позиції є кілька ядерних випробувань, проведених у період з 12 до 14 травня 1998 р., незважаючи на реальну загрозу економічної та політичної блокади з боку світового співтовариства. Хоч Індія і відіграє дещо пасивну роль на євразійській сцені, вона не сприймає "азіатські цінності", які активно пропагуються від Сінгапура до Китаю. Поразка в цьому питанні призведе до її витіснення з Азії, як суб'єкта геополітики, що є недоцільним з огляду на зростання впливу Китаю.

Результати аналізу наявного базового матеріалу свідчать, що індійське бачення проблем регіону зумовлене побоюваннями, що в нинішній ситуації відбудуться зміни в напрямку більшого стратегічного динамізму. Як наслідок, на думку індійських геостратегів, формується нова стратегічна загроза для Індії з регіону Центральної Азії, що порушує стратегічний баланс, оскільки Радянський Союз діяв як геополітична контрверсія проти сил, антагоністичних Індії. Крім цього, нова модель етнічних конфліктів прямо загрожує безпеці Індії. Вакуум, що утворився, припускає появу нових позарегіональних центрів сили із різними ідеологічними та політичними інтересами: політичні трансформації та кінцеві орієнтації нових держав не можуть не змінити стратегічне оточення Індії. Відкриття регіону зовнішньому світові прямо забезпечує індійське економічне домінування в регіоні, що входить у протиріччя, зокрема, зі стратегічними планами керівництва Китаю. За оцінками міжнародних експертів, претензії Індії на статус супердержави можуть виправдатися протягом найближчих 10-20 років.

Для підтримки стабільності в Центральній Азії Індія концентрує увагу на посиленні двостороннього співробітництва із суміжними державами, надаючи технічну допомогу та ініціюючи економічні програми, спрямовані на зміцнення усталених зв'язків. При цьому, Індія в забезпеченні регіональної стабільності головним чином покладається на позаісламські чинники в особі Росії та Китаю.

У цілому Індія, як і всі держави Південної Азії, все більше тяжіє до Азіатсько-Тихоокеанського регіону. В цій ситуації Пакистан ще значною мірою стоїть осторонь руху, а Іран також потребує широкого входження в Центральноазіатський регіон не лише через Туркменистан, а й через Таджикистан, який межує з Китаєм і Північною Індією.

В оперативній обстановці, що нині складається в регіоні та світі в цілому, індійський уряд стурбований можливістю реалізації Сполученими Штатами стратегії інформаційних війн щодо Індії та вживає заходів із метою забезпечення своєчасної адекватної протидії. На нараді, що відбулася на початку листопада 1996 р., керівництвом МО Індії констатувалося, що сучасна інформаційна зброя являє загрозу національній безпеці держави як у воєнний, так і в мирний час.

Активна участь США у розвитку життєво важливих галузей індійської промисловості, а також орієнтованість економіки країни на американські розробки в перспективі визначають можливість повного блокування спроб Індії використовувати комп'ютерні мережі. Найбільш ймовірними об'єктами інформаційних атак є системи передачі даних, комплекси дистанційного зондування Землі, глобальна система позиціонування NAVSTAR, розроблюване спеціалізоване програмне забезпечення.

Організація зв'язку індійських автоматизованих інформаційних систем з міжнародними мережами через шлюзову службу GIAS мережі Інтернет дає змогу США впливати на процес прийому-передачі інформації.

Під контролем США знаходиться також програма Індії з розвитку супутників дистанційного зондування Землі. Відповідно до існуючих контрактів між індійською корпорацією Antrix і американським консорціумом Eosat Сполучені Штати реалізують інформацію з індійських супутників IRS-P3 і IRS-IC, для чого використовуються дві наземні станції Eosat у США: Norman Station і Fairbanks Station.

У ситуації, що складається, керівництвом МО Індії прийняте рішення про розробку національної програми створення засобів протидії інформаційній зброї. Одночасно намічено виділити додаткові асигнування на підвищення захищеності військових інформаційних мереж Індії від несанкціонованого проникнення через міжнародні канали зв'язку і передачі даних.

Організації оборонних досліджень. МО Індії дана вказівка активізувати роботи зі створення комп'ютеризованих комплексів інформаційної безпеки у всіх автоматизованих системах контролю і керування, задіяних в інтересах Індійського оборонного відомства. Визнано доцільним розширити закупівлі за рубежем необхідної елементної бази і компонентів для розробки власного комп'ютерного устаткування.

Для забезпечення національної безпеки в Індії утворене розвідувальне співтовариство, з такою структурою:

Прем'єр-міністре головою розвідувального співтовариства, якому підпорядкована Група координації розвідувальних служб: радник прем'єр-міністра з питань національної безпеки (розвідки); Секретаріат Ради; Рада групи (керівники спеціальних служб Індії); Центральне управління обробки та аналізу розвідувальної інформації.

Об'єднаний комітет з питань розвідки (Joint Intelligence Committee - JIC) - єдина структура, що здійснює аналіз розвідувальної інформації всіх розвідувальних служб держави.

Виконавчі органи:

Управління досліджень і аналізу (Research and Analysis Wing - RAW) є загальнодержавною зовнішньою розвідкою, в межах якої планується створення в його структурі Управління з питань розповсюдження технологій військового призначення, узгоджує свої дії з Секретаріатом Ради. УДА підпорядковані Головне управління безпеки, Бюро спеціальних служб.

Взаємодія УДА з органами воєнної розвідки здійснюється Групою з питань воєнної розвідки, яку очолює радник директора УДА з військових питань.

Управління воєнної розвідки МО (Directorate General Military Intelligence, начальник управління воєнної розвідки - радник МО з питань розвідки) підпорядковане міністру оборони і Раді групи КДРС, складається із: Управління сухопутних військ (Directorate Military Intelligence); Управління розвідки ВПС (Directorate Air Intelligence); У п равління розвідки в M С ( Directorate Naval Intelligence); Об'єднаного управління технічної розвідки ЗС (планується).

Управління розвідки видів збройних сил безпосередньо підпорядковані начальникам головних штабів - командувачам видів ЗС Індії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Республіка Індія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія
  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері