Федеративна Республіка Німеччини

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

З 97 країнами Німеччина уклала культурні угоди, що окреслюють рамки співробітництва в галузі культури. З більшістю інших держав також має місце тісний культурний обмін, Практична реалізація зовнішньої культурної політики знаходиться в руках посередницьких організацій, що у рамках зовнішньополітичних проектів федерального уряду діють самостійно. Найважливішими організаціями в цій сфері є:

інститут Im. Гете (Goethe Institut, Gl), що має 135 філій у 76 країнах, 18 - у Німеччині (дані на жовтень 1998 p.). Його головне завдання - популяризація німецької мови за кордоном і сприяння міжнародній культурній співпраці.

Німецька служба академічних обмінів (Deutscher Akademischer Austauschdienst, DAAD) займається обміном науковців і студентів.

Фонд ім. Олександра Гумбольта (Alexander von-Humbolt Stifung, AvH) надає висококваліфікованим іноземним ученим можливість займатися науковою працею в Німеччині.

Інститут міжнародних культурних зв'язків організує, зокрема, виставки німецьких авторів за кордоном та виставки іноземних авторів у Німеччині.

Зовнішньоекономічні програми федерального уряду забезпечують :

Федеральні установи із зовнішньоекономічного інформування (BfAI) - сучасна служба Федерального міністерства економіки та праці (BMWA), що накопичує, обробляє, систематизує та видає зацікавленим представникам ділових кіл Німеччини інформацію про ринки та фірми іноземних держав. BfAI пропонує підтримку всім малим і середнім підприємствам Німеччини для того, щоб вони могли приймати надійні рішення щодо експорту, імпорту, організації кооперації і зовнішнього інвестування.

Кредитна установа для відбудови (KfW- Банк з реконструкції) зі штаб-квартирою у м. Франкфурті-на-Майні заснована у 1948 р. Першочерговим завданням Банку з реконструкції було сприяння відбудові післявоєнної Німеччини. Нині KfW - один з важливих федеральних структур зі сприяння розвитку господарства (передусім малих та середніх підприємств) та фінансування (кредитування) німецького експорту до третіх країн, насамперед до країн, що розвиваються, та до країн з перехідною економікою. Керівник представництва KfW у державі перебування постійно підтримує зв'язок з МЗС Німеччини, Федеральними міністерствами і відомствами, а також з представниками неурядових організацій, які виконують проекти програми "ТРАНСОЮРМ".

Координаційний центр KfW в Україні виконує такі функції:

• o допомагає залученим до програми "ТРАНСФОРМ" відомствам та установам обмінюватися Інформацією та співпрацювати між собою, з українськими партнерами та міжнародними організаціями-донорами;

• o готує поїздки представників відомств та уповноважених установ по Україні та супроводжує їх у цих поїздках;

• o готує і проводить широкомасштабні заходи на теми програми "ТРАНСФОРМ";

• o займається громадською діяльністю на користь програм "ТРАНСФОРМ".

При організаційній підтримці з боку KfW у приміщенні посольства Німеччини проходять зустрічі німецьких радників та експертів, які займаються дослідженнями проблемних питань економіки держави перебування, а також представників німецьких фондів Танса Зайделя", "Фрідріха Еберта", "Конрада Аденауера", товариства ім. Карла Дуйсберга, Німецької служби академічних обмінів (DAAD), Бюро делегата німецької економіки (DIHT). На засіданнях також присутні співробітники німецьких фірм ("Сіменс", "Дойчетелеком ), банків ("Deutsche Bank", "Commerzbank AG", "Microfinansbank") та низки спільних підприємств, які ведуть комерційну діяльність на території держави перебування. Під час засідань обговорюються різні питання, а також ситуація в політичній та економічній сфері держави перебування.

Наступний розділ:

Фонди політичних партій

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Федеративна Республіка Німеччини“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини
  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері