Розділ «8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції»

Дослідження і в царині психологічних операцій, і в царині паблік рилейшнз починаються з так званого комунікативного аудиту. Цей термін не траплявся нам в літературі з психологічних операцій, але робота, що ведеться на першій стадії, повністю йому відповідає, оскільки вивченню підлягають комунікативні моделі суспільства. Серед питань, що вивчаються, є й такі*189:

· *189: { Katz P.P. Intelligence for psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 130.}

· Як інформація потрапляє до людей?

· Хто залежить від радіо і газет чи інших осіб в отриманні інформації?

· Хто слухає радіо і коли?

· Хто може підняти листівку та за яких умов?

· Хто ходить до кінотеатрів?

· Хто читає журнали і якого типу?

У результаті має з'явитися відповідь на запитання, який канал чи комбінація каналів є бажаними для цього типу аудиторії. У результаті аналізу аудиторії можна відповісти на запитання, що є вразливими місцями, якою є сприйнятливість до тих чи інших пропагандистських повідомлень. Після проведення подібного комунікативного аудиту і відповідного аналізу аудиторії можна більш чітко формулювати свої завдання і цілі. Знання громадської думки дає змогу зробити наступний крок – спробувати побудувати національну модель світу. Така модель дає можливість побачити позитивні і негативні характеристики об'єктів. Глибинні інтерв'ю, що дозволяють більш чітко побачити асоціативні та інші зв'язки об'єктів, як дослідницьку процедуру застосував під час другої світової війни доктор Дікс. У таборах для військовополонених його представляли не як психіатра, а як співробітника, що просто цікавиться проблемами життя військовополонених. Він проводив опитування за заздалегідь підготовленими запитаннями, що в результаті давало змогу будувати більш точну модель світу, що була характерною для німців.

Під час корейської війни 1951–1952 pp. в таборах для військовополонених таким чином тестувалися пропагандистські листівки. Під час в'єтнамської війни, як пишуть американські аналітики, подібні дослідження проводити було не так легко, оскільки Женевська конвенція 1949 р. забороняє використовувати військовополонених таким чином. Як підкреслює Катц, особливий інтерес в цьому плані становлять не перебіжчики, а, наприклад, вороже налаштовані цивільні особи. Але на них повідомлення тестуються не так часто. Туристи також дають важливу інформацію про умови повсякденного життя чужої нації.

У цілому дослідження мають такі завдання:*190

· *190: { Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 152–153.}

· визначення цільових аудиторій;

· мотивації і погляди індивідів і груп в обраних типах аудиторій;

· аналіз точок вразливості з погляду психологічної операції;

· визначання найбільш ефективного змісту повідомлень;

· визначення комунікативних каналів;

· оцінка ефективності програм з психологічних операцій.

Ще раз підкреслимо те, з чого починали: йдеться про комунікативні параметри. Навіть детальний (культурний чи етнографічний) аналіз аудиторії має за мету побудову більш точного комунікативного потоку, котрий в результаті зможе допомогти зекономити матеріальні та інтелектуальні ресурси. Вибір альтернатив у всіх цих випадках здійснюється лише з погляду збільшення ефективності пропагандистської комунікації.

Сфера застосування психологічних операцій у сучасному світі не звужується, а, навпаки, розширюється. Ф. Тейлор бачить такі причини цього: "Психологічні операції не були більше прив'язаними до традиційного поля бою, оскільки таким полем став глобальний інформаційний простір. Вони використовувалися в конфліктах низької інтенсивності, наприклад, колоніальних і партизанських війнах, котрі потребували високої інтенсивності пропаганди, їх використовували під час ескалації конфлікту у В'єтнамі"*191. Не меншого значення надає своїй пропагандистській діяльності й протилежна сторона, наприклад, терористи з ІРА. Тобто в сучасному світі роль і статус психологічних операцій поки не зменшуються, а зростають, оскільки зростають роль і статус інформаційної складової сучасної цивілізації.