Розділ «8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції»

Увага при плануванні психологічних операцій приділяється вибору комунікативного каналу, через який може передаватись будь-яке повідомлення. При цьому навіть натовп в американському польовому статуті розглядається як варіант каналу, який одночасно є й одержувачем цього повідомлення.

Що стосується такого каналу, як радіо, його ефективність визначають за такими сіями*180:

· *180: { Katz Р.Р. Intelligence for psychological operations 11 Military propaganda Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 149–150.}

· кількість і типи приймачів, які має цільова група;

· звичний час слухання радіопередач;

· заборони та обмеження на слухання "ворожихп передач;

· потужність (чистота аудіосигналу ) кожної зі станцій;

· техніка, що використовується для глушіння;

· які програми цікавлять кожну з цільових аудиторій (новини, драма, опера і подібне);

· оптимальна тривалість програми (може цільова аудиторія слухати п'ять хвилин чи п'ять годин);

· реакція владних еліт і цільових груп на програму.

Існує також і рецепт на випадок відсутності радіоприймачів у аудиторії. У процесі підготовки до психологічної операції під час війни у Перській затоці на іракські збройні сили було скинуто тисячі транзисторів з фіксованою частотою, щоб надати іракцям можливість слухати радіопередачі.

Радіо одночасно веде боротьбу за довіру аудиторії, що особливо стосується офіційних радіостанцій. У випадку Бі-Бі-Сі підкреслюється, що існує "необхідність узгоджувати репутацію точності, об'єктивності й, отже, вірогідності й довіри, з достатньо неоднозначним поняттям "національного інтересу"*181. До речі, оцінка роботи радіостанцій у зазначені періоди не була дуже позитивною через нечітко визначену політику*182.

*181: { Rawnsley GJ). Cold war radio in crisis: the BBC overseas services, the Suez crisis and the 1956 Hungarian uprising // Historical journal of film, radio and television. – 1996. – Vol. 16. – № 2.}

*182: { McLaurin M.D. Objectives and policy: the nexus // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New Yonc, 1982.}

На радянському і пострадянському просторі рівень довіри до джерела інформації є дуже важливим параметром, оскільки досить часто офіційні повідомлення не знаходять підтримки в населення саме через низький рівень довіри. Саме в цій ділянці втрачена важлива ланка зв'язку між владою і населенням, водночас в США урядові паблік рилейшнз активно розвивалися у роки депресії, коли влада не мала нічого, окрім слів, щоб запропонувати своєму населенню.

Найпопулярнішим засобом пропаганди радіо було в роки другої світової війни (що потім продублювалося в роки "холодної війни"). Тоді для Німеччини це було основним інструментарієм: вона мала мережу, що складалася з 26 радіостанцій. Одночасно здійснювався моніторинг іноземного мовлення, щоб давати відсіч чуткам. Проте у цій моделі є один недолік: немає можливості посилатися на чужі дані, щоб самому їх не поширювати. Професор Я. Засурський у програмі "Третій зайвий"*183 справедливо підкреслив з приводу західної пропаганди в радянські часи, що вона розповідала нам про події в середині країни, а не за її межами. Подібні теми завжди будуть користуватися популярністю, якщо про них мовчатимуть внутрішні ЗМІ.

*183: { Ren TV. – 1998. – 29 жовт.}

Ставлення до листівок пропонується оцінювати за такими параметрами*184:

· *184: { Katz P.P. Intelligence for psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 150.}