Розділ «8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції»

· територія, на якій розповсюджуються листівки;

· методи, що використовує ворожий режим щодо пошуку листівок, чи використовується поліція, сили безпеки, школярі для збору листівок;

· покарання, що накладаються за зберігання листівок;

· реакція всього населення на повідомлення;

· реакція владної еліти на зміст повідомлень;

· реакція цільових груп на зміст повідомлень.

Повідомлення може по-різному впливати на характеристики каналу комунікації. Той чи інший канал може перебудовуватися відповідно до інформації, що її отримує. Наприклад, висвітлення в мас-медіа під час війни в Перській затоці через уведення особливої цензури на візуальні повідомлення відбилося на створенні комп'ютерної графіки. Тобто та сама система в новій ситуації може нарощувати інші "м'язи". Один із дослідник війни в Перській затоці пише: "Антивоєнно налаштовані критики мас-медіа звинувачували телевізійні мережі в намаганні прикрасити обличчя війни за допомогою відеографіки. Але ця критика не бере до уваги сутність гарного телевізійного дизайну, що спрямований на те, щоб принадити глядача, одночасно сховавши аспекти, що відштовхують. Добре зроблена графіка теоретично здатна підняти рейтинг"*185. Наступний висновок автора ще серйозніший: "Ще ніколи раніше старанно зроблене електронне зображення не домінувало у висвітленні конфлікту" (Р. 80). Внаслідок цього фільми періоду війни у В'єтнамі, що демонстрували справжній конфлікт, почали виглядати застарілими. Усе це ще раз демонструє, що канал передає свої характеристики повідомленню і завдяки цьому – ситуації. Реально глядач бачить символічну картину каналу, а не справжні ситуації. Графіка вийшла на перше місце через брак кадрів. Тобто сама сутність каналу вступила в протиріччя з відсутністю реального заповнення, що виявилося в розв'язанні проблеми суто по-голлівудські – за допомогою мультиплікації, хоча й комп'ютерної.

*185: { MacArthur J.R. Second front. Censorship and propaganda in the Gulf war. – Berkeley etc., 1992. – P. 79.}

П. Катц, можливо, трохи гіперболізуючи комунікативність психологічної операції, поклав в основу своєї моделі саме розподіл на канали*186. Основою цього є стандартний розподіл на складники комунікативного процесу: джерело ! кодування ! повідомлення ! канал ! одержувач.

*186: { Кatz P.P. Communication theory and research and their application to psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982.}

Р. Маклаурін розподілив фактори переконування на такі*187:

· *187: { McLaurin R.D. Perceptions, persuasion and power // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982.}

· фактори джерела;

· фактори змісту;

· фактори каналу;

· факторії аудиторії.

Престижні джерела вважаються більш достовірними, особливо на нетривалий період. При цьому, якщо аудиторія відчуває, що джерело намагається змінити громадську думку, ефективність повідомлень відразу спадає. Зближення аудиторії та джерела збільшує силу переконання.

Відносно змісту повідомлення Е. Беттінгхаус писав, що значення міститься не в словах, а в людях*188. Р. Маклаурін говорить також про значення змісту для невербальної дії, розуміючи під ним підтримку цілей дією.

*188: { Bettinghaus Е.Р. Persuasive communication. – New York etc., 1968. – P. 135}

З погляду аудиторії розрізняють повідомлення, сила переконання яких відчувається чи не відчувається аудиторією. Вважається, що переконання іноземних еліт повинно здійснюватися без акценту на ситуаціях переконування, при цьому важливим компонентом стає координація.