Розділ «8.3. Пропагандистські дії в XX столітті»

Аналіз найвпливовіших листівок часів війни у В'єтнамі засвідчив, що на найактуальнішими були теми смерті і сім'ї. Тобто тема дезертирства кодувалася за допомогою інших тем, які більше відповідали інтересам того, хто отримує повідомлення. Це американські листівки. В'єтнамські листівки, що були підготовлені для американської армії, програвали, як виявилося, через застосування ідеологічних тем (наприклад, "американські імперіалісти"). Взагалі, необхідно тестувати листівки перед їх застосуванням у реальних обставинах.

Особливу увагу слід приділяти варіантам повідомлень, що будуються на емоційній чи гедоністичній (розважальній) основі. Справа в тому, що суто пропагандистське повідомлення в цьому випадку уходить на другий план, тому йому важко протистояти. Ми легко оперуємо повідомленнями, що йдуть на першому плані, з іншими нам працювати набагато важче.

Пропагандистський аналіз

Пропаганда як конкретна технологія впливу за роки свого існування виробила достатню кількість різних моделей, за якими будується інформаційний інструментарій (відмінний від, приміром, інструментарію масової культури чи наукового дискурсу).

Дж. Джоветт і В. О'Доннелл*169 наводять дві моделі пропагандистського впливу Т. Сміта: модель зміни джерела і модель легітимації джерела. У моделі зміни джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в іншому джерелі, звідки воно і потрапляє до одержувача інформації (рис. 8.1).

*169: { Jouett G.S., O'Donnell V. Propaganda and persuasion. – Newbury Park etc., 1992.}

Рис. 8.1. Модель зміни джерела

У моделі легітимації джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в легітимному для аудиторії джерелі для того, щоб потім використати його у своїх цілях, спираючись на нього, як на чуже, (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Модель легітимації джерела

До цього можна додати модель збільшення впливу повідомлення, коли пропагандист бере повідомлення з іншого джерела, але надає йому значно більшої ваги, ніж це було раніше.

Рис. 8.3. Модель збільшення впливу повідомлення

Цей метод досить часто використовує пропаганда; багато з наведених вище ситуацій (наприклад, загибель корабля "Луїзітанія") належать саме до цього типу.

Дж. Джоветт і В. О'Доннелл запропонували аналізувати пропаганду за такими 10 параметрами.

1) Ідеологія та цілі пропагандистської кампанії.

2) Контекст, в якому відбувається пропаганда.

3) Ідентифікація пропагандиста.

4) Структура пропагандистської організації.

5) Цільові аудиторії.

6) Медіа-техніки.

7) Спеціальні техніки впливу.