Розділ «8.3. Пропагандистські дії в XX столітті»

Для обслуговування країн – учасниць конфлікту були залучені відомі фірми з паблік рилейшнз. У результаті було створено таку ситуацію: під час слухань у конгресі свідчила дівчина, котра розповідала про те, як іракські солдати виносили немовлят на бетон. Однак реально ця дівчина цього не могла побачити, тому що була дочкою посла Кувейту в США і належала до королівської сім'ї. Але про це дізналися пізніше, тоді, відразу після цих слухань, американська громадська думка була на боці Кувейту. Для цього виступу дівчина брала уроки акторської гри. Додатково акцентувалося, що США на 90 відсотків залежить від нафти з цього регіону, проте справжня залежність становила лише десять відсотків.

Особливістю цієї війни були "журналістські пули", за допомогою яких можна було потрапити у зону воєнних дій. При цьому журналістам заборонялося самостійно брати інтерв'ю, фотографувати поранених чи вбитих. У результаті цей суворий контроль, особливо над візуальною складовою, призвів до того, що світ не побачив ані вбитого американського солдата, ані розбитого американського танка. Навіть раптове закінчення війни деякі аналітики пов'язують з можливістю показу по телебаченню "дороги смерті", на якій було розстріляно з повітря тисячі іракських солдат.

Війна в Перській затоці продемонструвала досить вагомі пропагандистський вплив на війська противника: було скинуто 29 млн листівок, транзистори, які працювали лише на одній хвилі. Листівки були розроблені після консультацій з арабськими психологами у вигляді запрошення. Вони були побудовані на сподіванні, що арабський світ виграє внаслідок цього конфлікту. У результаті кожен солдат-дезертир мав у руках листівку, яка "дозволяла" йому перехід до противника. Три чверті солдат, що переходили на бік супротивника, свідчили, що на них вплинули листівки та передачі. Особливо ефективними були листівки, де повідомлялося про наступне бомбардування. Наприклад, перед тим, як скинути найбільшу у світі бомбу розмірами з автомобіль "жук-фольксваген", війська отримали листівку: "Завтра, якщо ви не здаєтеся, ми кинемо на вас найбільшу у світі бомбу".

Уперше в історії війн трапилось так, що CNN вело свої передачі з території противника. Як зазначає П. Тейлор, це було те саме, якби під час другої світової війни в 1944 р. хтось вів передачі для Бі-Бі-Сі з Варшавського гетто*167. Це можна розглядати як незвичайну ілюстрацію феномена "глобального села", до якого дійшло людство.

*167: { Taylor Р.М. War and the media. Propaganda and persuasion in the Gulf war. – Manchester etc., 1992. – P. 226}

Інший феномен з'явився у зв'язку з цензурою візуальних повідомлень. Телебачення як візуальний канал, не маючи, що демонструвати, у відповідь породило варіант анімаційної війни, задовольнивши потреби свого каналу хоча б таким чином*168. Саме на це телевізійні канали витратили майже ті суми, котрі втратили у зв'язку з відсутністю реклами. Відтоді в'єтнамська війна почала виглядати застарілою, оскільки не була так висвітлена на екрані за допомогою анімації.

*168: { MacArtliur J.R. Second front. Censorship and propaganda in the Gulf war. — Berkeley etc., 1992}

Загалом слід підкреслити повторення однотипних моделей комунікативного впливу в різні часи. Для цього ми можемо порівняти наведені перший та останній приклади: першу світову війну і війну в Перській затоці. Можна скласти загальну таблицю, де наводяться дії США та їхніх союзників у двох військових ситуаціях (табл. 8.2).

Загалом можна зазначити, що контроль здійснюється різними складовими комунікативного процесу (табл. 8.3). Й історично можна простежити різні види цього контролю в різних ситуаціях.

Таблиця 8.2. Моделі комунікативного впливу

Таблиця 8.3. Складові процеси комунікації

Радянський Союз можна розглядати як такий, що контролював усі три складові процесу створення і передачі новин. Саме тому і виникає поняття "тоталітарний" щодо нього.

Елементарна модель впливу

Комунікативний модуль, що використовується для внесення змін у поведінку, може мати такі частини:

· привертання уваги;

· нав'язування проблеми;

· переключення уваги на іншу проблему;

· розв'язання проблеми.

Завдяки інформаційному впливу, певна проблема переміщується по шкалі пріоритетів і стає найважливішою. Реально проблема емоційно насичується настільки, аби стати найголовнішою для одержувача інформації. Одночасно пропонується шлях розв'язання проблеми, який має задовольнити як джерело інформації, так і її одержувача.

Важливим елементом стає кодування проблеми, переклад Ті з мови джерела мовою одержувача. Це яскраво ілюструє приклад з Другої світової війни. Коли німецький солдат отримував повідомлення "Якщо ти дезертируєш, ти врятуєш себе", то дезертирами ставали лише маргінали, на більшість солдат це повідомлення не діяло. Було встановлено, що німець більше зорієнтований на соціальні характеристики свого буття, його слід розглядати не як "атом", а як "соціальну молекулу". Пропагандистське повідомлення було змінено на таке: "Коли ти дезертируєш, ти врятуєш свою сім'ю". Після такого повідомлення відбулося різке збільшення числа тих, хто вирішив залишити лави своєї армії.