Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

4) контроль кризи – менеджмент подій, що виходять з-під контролю;

5) зменшення втрат – менеджмент подій, що вже вийшли з-під контролю, щоб зменшити подальші втрати.

Спін-доктори працюють як частина медіа-команди. Наприклад, саме спін-доктори готували "каяття" Б. Клінтона в 1998 р. з приводу його зв'язків з Монікою Левінськи. Внаслідок цього виступу населення змінило своє негативне ставлення до Б. Клінтона. Виступ американського президента відбувся лише тоді, коли населення вже готово було вибачити його, вважаючи слова каяття достатніми для цього.

Спін-доктор готує в інформаційному просторі майбутню подію, або виправляє ситуацію, яка висвітлюється не належним чином в мас-медіа. Це активна інформаційна поведінка, яка може принципово впливати на розвиток подій в інформаційному просторі.

В історії американського президентства був виступ Р. Ніксона 30 квітня 1973 р., де він відводив від себе звинувачення у зв'язку з "уотергейтом". Відводив невдало, бо в результаті цього виступу американська більшість прийняла рішення про провину президента. Однією з причин цього було те, що публіка зреагувала не лише на текст, а й на невербальний виклад його, який передавав збудження і провину американського президента*159.

*159: { Eco U. Strategies of lying 11 On signs. – Baltimore, 1985.}

Але у Ніксона був і вдалий виступ 23 вересня 1952 p., який теж був відповіддю на звинувачення, коли його звинуватили в наявності таємного виборчого фонду. Переглянувши цей виступ через багато років, можна зробити такі висновки. Виступ Ніксона мав досить людяний, неофіційний за обговорюваними темами характер. Наприклад, він сказав, що його діти отримали у подарунок цуценя кокер-спанієля Чекерса, але він не може його віддати, бо це дитячий подарунок. Ця доповідь, до речі, залишилися в історії за ім'ям цього песика, який помер через 12 років після неї у 1974 р. 48,9% потенційної телевізійної аудиторії почули цей виступ, що тривав півгодини.

Серед раціональних аргументів Ніксона було розмежування моральної помилку і юридичної. Він чітко перерахував, на що саме сенатор витрачає отримувані гроші. Він перерахував усе, що вони мають у сім'ї і скільки це їм коштує. Чітко підкреслив, що за весь час його дружина Пет не отримала ані цента з урядових грошей, хоча працювала в нього як стенографістка.

Але основною перевагою цієї доповіді слід вважати її емоційний компонент. Ніксон оприлюднив усі свої грошові рахунки до кожного цента. Він використав емоції своїх дітей і дружини. Дружина сиділа трохи далі й без жодного слова дивилася на свого чоловіка, камера демонструвала її, коли в цьому виникала потреба. Ніксон розмовляв відкрито, дивлячись в камеру, подеколи заглядаючи в текст. Одночасно він виступив проти демократів, які заявляли, що якщо немає грошей, нема чого йти на вибори. Ніксон у відповідь сказав, що не може погодитися з таким твердженням, що політика тільки для багатих людей. Він активно жестикулював, то однією рукою, то відразу обома. Навів як приклад лист одного з виборців, який надіслав йому чек на десять доларів. І це виглядало як його всенародна підтримка. Тим більш, що на початку цієї промови він говорив про те, що особисто на себе не витратив нічого.

У цій промові Ніксон переміг, відвівши від себе всі звинувачення.

Асиметричні інформаційні дії мають більше шансів на успіх, бо їм не можна знайти відповідника. Наприклад, у випадку Ніксона раціональні обвинувачення були зняті емоційним контрвиступом, тобто реально в іншій площині. Асиметричність – єдиний варіант виступу проте сильнішого супротивника. Для психологічної війни це стає нормою, бо в цьому випадку йдеться про породження комунікативного повідомлення, як виступає в ролі "одинака" проти пропагандистської армії супротивника.

Ще одним варіантом асиметричної інформаційної дії можна вважати демонстрації і маніфестації, які сьогодні широко використовуються для організації впливу на владні структури через громадську думку*160. На них владні структури не мають змоги відповідати симетрично, тобто шляхом проведення власної демонстрації. Звідси випливає принципова асиметричність їхніх дій. Останнім часом в Україні є поширеним такій варіант комунікативної дії, як голодування, що застосовується як вияв протесту.

*160: { Шампань П. Делать мнение. Новая политическая игра. – М., 1997.}

Асиметричні інформаційні дії можуть стати можливими ще й тому, що супротивник може "не помітити" їх на стадії прийняття рішення, бо вони є прихованими від нього. Один із таких варіантів виникає, коли дія опонента реалізується в середині циклу прийняття рішення – англійською: OODA (Observe-Orient-Decide-Act), українською: СОРД (Спостереження – Орієнтація – Рішення – Дія). Дж. Макдональд вважає, що саме так діяли, наприклад, татаро-монгол и, що могли зникати в нікуди і з'являтися невідомо звідки*161. Вони контролювали велику, навіть за сьогоднішніми мірками, територію, до речі, використовуючи для цього з-поміж іншого пропаганду щоб посіяти страх серед населення. Взагалі, однією з особливостей інформаційної зброї є можливість її непомітного застосування, коли країна до останнього моменту може не бачити цього спланованого впливу.

*161: { McDonald J.W. Exploiting battlespace transparency: operation inside an opponent's decision cycle // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997.}

Асиметричність може спрацювати у специфічній моделі подання виступу політика по телебаченню, коли демонструється неуважність до нього з боку аудиторії чи коли коментарі журналіста перекривають виступ політика. Це все те саме породження інформації у несиметричній площині, можливості якої, як ми бачимо, досить великі.

З історії

В історичному плані нас цікавлять ті етапи розвитку чи комунікативні жанри, де відбувається відповідна професіоналізація комунікації. Тобто, якщо подивитися на основні складники комунікативного процесу (комунікатор, процес комунікації, одержувач інформації), то нас цікавить, коли виникають (і чому виникають) професійний комунікатор, професійний процес передачі та професійні умови сприйняття повідомлення, тобто спеціальні умови, які задають моясливість процесу комунікації. Професіоналізація одного складника, як правило, спричинює професіоналізацію інших.

Серед жанрів, які вже пройшли професіоналізацію, можна зазначити релігійну, літературну, управлінську (включаючи військову), пропагандистську комунікацію. Візьмемо, наприклад, релігійну комунікації. Для неї характерним є не тільки особливий комунікатор, а й особливі умови проведення, що задаються в просторі (храм) і часі (служби). Проповідь у храмі у середньовіччі була одночасно і варіантом засобу масової комунікації, оскільки виконувала функції інформування населення про події, що відбувалися у світі. Військова комунікація, як і інші види комунікації, намагається запрограмувати можливі варіанти поведінки солдата, наприклад, накази не обговорюються. Усе це не просто комунікативні процеси, вони одночасно виконують функції соціального управління. Саме в них ми переходимо від випадкового рішення проблеми до системного, професійного.

Як приклад одного з перших варіантів такого рішення, на які спирається сучасний світ, розглянемо Стародавній Рим. І в мирному, і в воєнному житті він реалізував багато знайомих нам сьогодні комунікативних моделей. Наприклад, саме у Стародавньому Римі застосовувалися варіанти перших виборчих технологій. Бойовий дух солдатів теж досить інтенсивно підтримувався.