Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

*153: { McLaurin M.D. Objectives and policy: the nexus // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New YorK, 1982.}

К. Лем вважає, що психологічні операції важче провадити в невійськових ситуаціях, оскільки виникає необхідність динамічного реагування на тактичні зміни*154. Наприклад, після бойових дій в Сомалі необхідно було відразу оголосити реакцію Америки на події. Швидкі зміни ситуації потребують таких самих швидких змін у проведенні психологічних операцій. Інформаційні війни принципово змінюють стратегічні й тактичні принципи сучасної армії, без застосування яких є неможливим подальший розвиток військової доктрини. Хоча, за класифікацією Дж. Купера, ми ще не пройшли всі етапи впровадження нових інформаційних ідей і технологій*155. За інформаційною революцією мають відбуватися військова тех нічна революція, революція у військових справах і революція в питаннях безпеки. Дії американських військ у війні в Перській затоці належать лише до першої категорії, інші ще не реалізовані. Надалі інформація та інформаційні технології насправді стануть новими джерелами національної могутності.

*154: { Lamb Ch. J. The impact of information age technologies on operations other than war // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 268.}

*155: { Див.: O'Neill R.P. Integrating offensive and defensive information was fare // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997.}

Взагалі, сучасні військові доктрини, наприклад, США, переходять від концепції інформаційної війни до концепції війни знань, оскільки інформація змінює знання, на підставі яких будуть прийматися ті чи інші рішення. Слід згадати приклад з новітньої історії: коли перебудова змінила типи знань, якими володіла масова свідомість, остання почала приймати інші рішення.

Асиметрична інформаційна дія

Постіндустріальні країни мають досить потужну інформаційну інфраструктуру, що робить їх сильнішими в галузі інформаційного впливу. Водночас ці країни стають більш вразливими для інформаційної зброї. Країни аграрного типу розвитку не мають такої інфраструктури, тому є менш вразливими. Але вони можуть планувати і здійснювати власні дії для справляння інформаційного впливу на постіндустріальні країни. Можна говорити про асиметричний характер інформаційної зброї, що дає змогу, наприклад, терористам тримати в напрузі сучасне суспільство: малій силі – велику. Останній приклад – "Норд-Ост", коли невелика група змогла керувати (умовно) цілою країною, висуваючи власні вимоги (наприклад, проведення мітингу на Червоній площі).

Саме про такий вплив (хоча і неінформаційний) писав К. Малапарте*156. Його основна ідея полягає в тому, що на дії держави можна відповідати лише неадекватно, завдяки цьому зводячи нанівець. Можна навести такий приклад з китайських стратегій, коли місто, не маючи змоги захиститись від наступаючого війська, відкрило свою браму і жителі щось там почали прибирати. Військо зупинилося і обминуло місто, бо полководець подумав: мабуть, у них сильне військо, якщо вони нас не бояться. Неадекватна дія принесла перемогу проти сильного противника. Симетрична (адекватна) відповідь принесла б лише поразку. У цьому випадку дія мала інформаційний характер. Тобто ми можемо сформулювати таке правило: чим сильніший супротивник, тим більш асиметричною має бути інформаційна дія, що здійснюється проти нього.

*156: { Малапарте К. Техника государственного переворота. – М., 1998. 566}

Сьогодні розроблено велику кількість таких асиметричних варіантів поведінки, які отримали назву ненасильницьких дій протесту. Загалом у цьому списку 198 видів таких дій, деякі з яких ми вже бачили на вулицях Києва. Це і намети, і спалення опудала, і голодування. Дж. Шарп, що був основним розробником цього напряму підкреслював, що його розробки використовувала польська "Солідарність", Прибалтика під час виходу з СРСР, Югославія під час боротьби проти С. Милошевича.

Асиметричність дії інформаційної зброї можна побачити, наприклад, у ситуації впливу на противника, коли переконують його здатися в полон. Солдат в такій ситуації отримує значно більше підтримуючих його дії пропагандистських повідомлень, і лише одне повідомлення у вигляді листівки здатне викликати його протилежні дії: проти масової пропаганди може спрацювати лише асиметрична інформаційна дія. Але вона повинна мати інший якісний рівень, що дасть змогу перемогти систему впливу іншої сторони.

Однотипно асиметрично породжував інформацію, приміром, блазень, на чиї витівки було важко не реагувати його королю. Але в цьому випадку поведінка блазня була запрограмована на асиметрію. Взагалі будь-яке повідомлення має сенс саме завдяки своїй асиметричності. Звідси відомий вислів: коли собака вкусив людину, це не новина, новина – це коли людина вкусила собаку. Ідеологію асиметричності можна побачити в теорії карнавала М. Бахтіна, коли в середньовіччі були періоди "зворотної поведінки": блазень ставав королем, виникала можливість критикувати короля, бо король переходив на позиції блазня. До речі, Ф. Фукуяма серед причин, що призвели до розвалу СРСР, називав неможливість легітимного висловлювання негативних оцінок*157. Успішність дії інформаційної зброї, можна вважати, полягає в ступені її асиметричності. Асиметричність реалізується, коли відомі місця вразливості системи, що атакується.

*157: { Fukuyama F. The end of history and the last man. – London, 1992.}

Асиметричність дії інформаційної зброї особливо виявляється в негативних контекстах. Це може бути, наприклад, звинувачення чи спростування, на які сучасне суспільство реагує достатньо неадекватно. Ми звикли породжувати позитивні контексти і не вміємо працювати з негативними контекстами, які завжди становлять труднощі. Наприклад, було таке замовлення для однієї з фірм Санкт-Петербурга: розробити етикетний варіант відмови у спонсорстві. Давати гроші – завжди приємніше, ніж відмовляти у цьому, тому саме це завдання потребує спеціальної комунікативної підготовки.

Породження негативних контекстів потребує особливого вміння, а тому – і окремої спеціалізації. В американському комунікативному просторі професія спін-доктора (spin-doctor), одним із завдань якого є виправлення ситуації, якщо вона починає набувати не бажаного висвітлення в мас-медіа. Або він виконує свою роботу ще до того, як подія відбулася, щоб запобігти неправильному висвітленню її в ЗМІ.

Д. Уоттс, цитуючи інших дослідників, нараховує п'ять видів "спіну", тобто "викручення" ситуації заради того, щоб вона набула потрібної форми*158:

*158: { Watts D. Political communication today. – Manchester etc., 1997. – P. 121.}

1) до спін – підготовка перед подією;

2) після-спін – наведення блиску на подію;

3) торнадо-спін – намагання спрямувати інтерес до чогось, що реально не викликає його;