Розділ «1.3. Форми господарства у первісному суспільстві. Трипільська культура»

"Мова Трипільської культури"

Доктор філологічних наук Юрій Мосенкіс проаналізував великий масив індоєвропейських мов і стверджує: "Вивчене системне функціонування доіндоєвропейського (трипільського) субстрату в українській мові - як на фонетичному рівні, ... так і на лексичному рівні, де субстратна лексика має (твори Т. Шевченка, фольклор) особливе смислове навантаження, що сягає через давньослов'янські вірування до міфологічних уявлень носіїв Трипільської культури. "Мова Трипільської культури " - це той індоєвропейський компонент слов'янських мов, який відрізняє слов'янські мови від інших індоєвропейських і зближує їх з давнім субстратом Східного Середземномор'я " та доповнює, що: "Українська мова зберігає не лише численні трипільські слова, а й багато власних назв, особливо назв річок, успадкованих з часів Трипільської культури."

Трипільські поселення (селища):

розташовувались на високих рівних місцях поблизу річок і потоків; - налічували від десятка до сотні жител; - мали чітке планування розміщення споруд.

На території Трипілля зустрічалося два типи жител:

- Землянки - житла глибиною 0,6-1,5 м, які складалися з жилої частини і господарських ям. У плані ці "будівлі" нагадували напіввісімку чи вісімку. Їх стіни були пологі, а дно нерівне. У кожному з таких жител знаходилось по два-три вогнища.

- Наземні глинобитні житла - великі будинки 20-ти метрів, що складалися з 45 кімнаток-камер, у кожній з яких була піч.

Панорама трипільського протоміста біля с. Майданецьке (3600-3500 років до н.е.). Площа - 2 кв. км, близько 2 тис споруд, 6-9 тис мешканців

Карта місцевості (100 х 100 м)

Під час розкопок знайдено безліч статуеток, що зображають сидячу жінку, менше - зооморфних фігурок, а також глиняні крісла, моделі жител, прикрас.

Макети будинків трипільців

Жіночі фігурки, знайдені під час археологічних розкопок на території Трипілля

Трипільський посуд

Трипільське гончарне мистецтво займало одне з перших місць за якістю й розписами в Європі того часу. Про це свідчать археологічні знахідки: пролежавши в землі тисячі років, розписи, що прикрашають посуд, не втратили свого кольору, а оригінальні орнаменти можуть слугувати зразком наслідування для сучасних майстрів.

У 2003 році був відкритий парк Трипільської культури, в якому зібрано ансамбль керамічних скульптур наближених до історичних аналогів, будинки трипільців, жіночі фігурки, оригінали яких можна побачити в Національному історичному музеї. Парк Трипільської культури - спільний проект Міжрегіональної академії управління персоналом, Львівської академії мистецтв та Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.

В процесі розкладу первісного ладу на зміну родовій та сімейній громаді прийшла сусідська. В цьому процесі відображався перехід від особистих (родових) відносин до майнових.

Залежно від природних особливостей того чи іншого племені, економічних умов, відносин із сусідніми народами, склалися громади "азіатського" та "античного" типу, які дали початок формування, ранньорабовласницьких держав. У свою чергу, "германські" ("слов'янські") громади стали колискою ранньофеодальних держав Центральної та Східної Європи.

Основою виробничих відносин рабовласницького способу ведення господарства стає власність рабовласника на засоби виробництва та на раба. У виробництві діяв прямий позаекономічний примус. Долею "розмовляючого знаряддя" (раба) стає непосильна праця, скотське існування, рання смерть.

Азіатський тип характеризувався будівництвом зрошувальних каналів, об'єднанням родин в громади. Поява громад вела до утворення територіальних утворень - держав. Перші держави з'являються в долинах великих річок - Ніл, Тигр, Євфрат, - там, де існувала можливість створення зрошувальних (іригаційних) систем, які стали основою поливного землеробства. Будівництво іригаційних споруд вимагало спільної роботи багатьох людей, її чіткої організації і було однією з найважливіших функцій перших держав, початковою

формою яких стали так звані номи.