Розділ «4.9. Історична школа»

Історична школа, що виникла в Німеччині, у своєму розвитку пройшла два етапи:

І. "Старої" історичної школи (40-60-і рр. ХІХ ст.).

ІІ. "Молодої" історичної школи (70-90-і рр. ХІХ ст.).

Німецька історична школа мала значний успіх і в інших країнах. Поява нового напряму в політичній економії саме в Німеччині пов'язана з умовами, які склалися на межі ХУШ-ХІХ ст., серед них:

- економічна відсталість країни, нерозвиненість ринкових відносин і залишки феодальних пережитків;

- територіально-економічна роздробленість країни, відсутність єдиного внутрішнього ринку та зовнішніх джерел нагромадження капіталу;

- панування на німецьких ринках товарів з індустріально більш розвинених країн;

- острах перед революційними заворушеннями;

- неприйняття принципів класичної політичної економії, спрямованих на свободу підприємництва та вільної торгівлі та ін.

Історичний метод дослідження запропонували попередники історичної школи - німецькі вчені Адам Мюллер і Фрідріх Ліст. Вони проповідували національну замкненість і автаркію (відрубність), виступали проти міжнародного поділу праці.

Особливий вплив на формування історичної школи справили ідеї Фрідріха Ліста (1789-1846) - німецького економіста, з 1817 р. - професора університету, після еміграції в США в 1832 р. повернувся на батьківщину американський консул. Основна його праця - "Національна система політичної економії: міжнародна торгівля, торговельна політика й німецький митний союз" (1841). У ній вин виступив із різкою критикою класичної політичної економії, виокремивши три її істотних недоліки: - "химерний космополізм" - ігнорування специфічних національних інтересів;

- "мертвий матеріалізм" - винятковий інтерес до мінових вартостей і ігнорування продуктивних сил; - "дезорганізуючий індивідуалізм", здатний стати на заваді індустріальному піднесенню нації.

Провідна ідея твору "Національна система політичної економії: міжнародна торгівля, торговельна політика й німецький митний союз":

- заклик до економічного об'єднання країни, роздробленої в той період на багато дрібних самостійних держав;

- маючи великий життєвий досвід і знаючи становище в інших державах, Ліст насамперед цікавився організацією й системою зовнішньоекономічних зв'язків як засобом підтримки та захисту молодої німецької промисловості.

Основні положення, висунуті Ф. Лістом у "Національній системі..."

Він започаткував теорію національних продуктивних сил, згідно з якою до продуктивних сил нації належать:

- моральні та фізичні сили людини; - громадські та політичні заклади;

- природні ресурси країни;