Розділ «5.2. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер)»

Історія економіки та економічної думки

Австрійська школа політичної економії здійснила найбільш вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму. Вона сформувалася в 70-і рр. ХІХ ст., це був ранній маржиналізм, перша його хвиля.

Серед економістів цієї школи найбільш відомими стали професори Віденського університету Карл Менгер (1840-1921) - засновник школи, а також його учні та послідовники Єйген фон Бьом-Баверк (1851-1914) і Фрідріх фон Візер (1851-1926). Вони вважаються фундаторами теорії граничної корисності благ. Тому австрійську школу маржиналізму часто _називають школою граничної корисності.

К. Менгер

- Головна праця - "Основи політичної економії" (1871).

- Методологія його дослідження мала окремі спільні риси з методологією класичної школи. Він, як і класики, виокремлював центральну категорію дослідження -вартість, яку назвав цінністю. Саму цінність він пов'язував не з витратами виробництва (витратами праці), як класики, а у зв'язку із суб'єктивним параметром - граничною корисністю. Тому в Менгера первинною є не сфера виробництва, а сфера споживання й обігу, де й виявляється корисність блага.

- Що стосується головного інструменту дослідження, то Менгер застосував мікроекономічний аналіз, або індивідуалізм. Це означає виявлення економічних відносин і показників на рівні окремого суб'єкта господарювання ("господарство Робінзона").

- Менгер намагався виявити причинно-наслідковий зв'язок економічних явищ і процесів, що стало особливою ознакою цієї школи. Він на основі вивчення цих зв'язків поділив життєві блага на "порядки" та обґрунтував принципи їх "компліментарності" ( доповнюваності).

- Благо першого порядку, за Менгером, забезпечує безпосереднє задоволення потреб людини. Блага нижчих порядків (другого, третього й т. д.) вимагають використання "опосередкованим чином".

- Менгер уважав, що гранична корисність певного блага визначається двома основними чинниками:

- інтенсивністю індивідуальної потреби в ньому;

- рідкісністю (запасом) цього блага.

- Менгер піддав критиці й теорію зарплати класиків, розглядаючи її як рентний дохід за високу кваліфікацію чи талант робітника. Він виступав і проти положення класиків про еквівалентний обмін товарами: обмін

Менгер зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але не еквівалентний, уважав обмін продуктивним, як промисловість чи землеробство. Обмін змінює граничну цінність блага, зменшуючи чи збільшуючи його запас.

Е. Бем-Баверк

- Головна праця - "Основи теорії цінності господарських благ" (1866).

- Він намагався довести, що мінова цінність (вартість), як і споживна (корисність), визначається граничною корисністю на основі їх суб'єктивних оцінок. Бем-Баверк розрізняв суб'єктивну та об'єктивну цінність, уважаючи, що перша - це "особиста оцінка блага споживачем і продавцем", а друга - це "пропозиції обміну, які формуються на ринку під впливом конкуренції".

- Бем-Баверк розробив поняття субстанційної граничної корисності.

- Гранична корисність певного блага, довів він, збігається з користю, яку приносить остання одиниця запасу цього блага; при цьому остання одиниця блага задовольняє найменш настійливу потребу. - Теорію граничної корисності Бем-Баверк доповнив власною "теорією очікування", тобто врахування фактору часу, який впливає на граничну корисність господарських благ. Із цією теорію він пов'язував походження процента. Тому теорію "очікування" часто називають "психологічною теорією процента".

Ф. Візер

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.2. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • МОДУЛЬ І. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ І РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ДО VIII СТ. ДО Н.Е. - 60-ТИХ РОКІВ ХІХ СТ.

  • 1.2. Господарство як підсистема суспільства. Критерії періодизації господарського розвитку

  • 1.3. Форми господарства у первісному суспільстві. Трипільська культура

  • 1.4. Найвідоміші пам'ятки античної культури

  • 1.5. Економічна думка країн Давнього Сходу

  • Тема 2. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. - XV ст . н.е.)

  • 2.4. Особливості господарського розвитку й економічної думки Середньовіччя

  • 2.5. Господарство та економічна думка Давньоруської держави

  • Тема 3. Формування передумов виникнення ринкового господарства та їх відображення в економічній думці (XVI - перша половина XVII ст.)

  • 3.2. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Європі та Україні. Формування ринкових відносин

  • 3.3. Меркантилізм - перша школа політичної економії. Особливості меркантилізму в різних країнах

  • 3.4. Економічний розвиток українських земель у період козацької доби

  • 3.5. Особливості культури Західної Європи

  • Тема 4. Розвиток ринкового господарства в суспільствах європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (друга половина ХVII ст. - 60-ті роки XIX ст.)

  • 4.2. Зародження та характерні особливості класичної школи політичної економії

  • 4.3. Економічна теорія фізіократів (Ф. Кене, Ф. Тюрго)

  • 4.4. А. Сміт - економіст мануфактурного періоду розвитку капіталізму

  • 4.5. Економічні погляди представника французької класичної школи політичної економії Ж. Б. Сея

  • 4.6. Д. Рікардо - економіст епохи промислового перевороту

  • 4.7. Економічні погляди класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля

  • 4.8. Марксистська економічна теорія. Основні проблеми "Капіталу" К. Маркса

  • 4.9. Історична школа

  • МОДУЛЬ ІІ. ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В ПЕРІОД ІЗ 70-ТИХ РОКІВ ХІХ СТ. - ДО ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

  • 5.2. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер)
  • 5.3. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла

  • 5.4. Американська школа маржиналізму Дж. Б. Кларка

  • Тема 6. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.)

  • 6.2. Завершення промислового перевороту, виникнення акціонерних товариств та монополій

  • 6.3. Особливості розвитку економічної думки України в останній третині XIX ст. - на початку ХХ ст.

  • 6.4. Зародження та особливості розвитку кооперативного руху

  • Тема 7. Світове господарство та економічна думка на початку XX ст.

  • 7.2. Теорії імперіалізму

  • 7.3. Теоретична система та економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса

  • 7.4. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму

  • Тема 8. Тенденції розвитку національних економічних систем та основні напрями економічної думки в глобальному середовищі (50-ті роки XX ст. - початок XXI ст.)

  • 8.2. Науково-технічна революція та її вплив на розвиток світової системи господарства

  • 8.3. Глобалізація як тенденція розвитку людства. Глобальні проблеми світового господарства

  • 8.4. Розвиток кейнсіанства та його течії. Неокейнсіанство та посткейнсіанство

  • 8.5. Еволюція інституціоналізму. Неоінституціоналізм та його основні представники

  • 8.6. Концепції футурології та їхня еволюція

  • Тема 9. Господарство та економічна думка України в умовах командно-адміністративної економічної системи та відновлення основ ринкової системи господарства (20-ті роки XX ст. - початок XXI ст.)

  • 9.2. Економічні дискусії 20-30-х років ХХ ст.

  • 9.3. Господарський розвиток України в умовах командно-адміністративної системи

  • 9.4. Розбудова національної економіки України в роки незалежності, її ринкова трансформація

  • 9.5. Сучасний стан розвитку української економічної думки

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи