TextBook - Ініціатором створення першого кооперативу в Україні виступила харківська громада. Статут харківського споживчого товариства затверджено 6 жовтня 1866 р. Із самого початку товариство налічувало 64 члени з повним (50 крб) та 292 члени з неповним паєм.
- Товариство мало:
- власну їдальню;
- пекарню;
- фабрику овочевих напоїв.
- Товариство налагоджувало торгові зв'язки з Харковом, Полтавою, Одесою, Борзною, Керчю.
- Товариство ознайомлювалося з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції, Німеччині. Друге кооперативне споживче товариство засноване в Києві наприкінці 1868 р.
- З'явилися споживачі товариства в Єлисаветграді, Ізюмі, Сімферополі, Миколаєві, Херсоні, Катеринославі, Чернігові, Севастополі. Протягом 18661870 рр. в Україні діяли 20 споживчих кооперативів. Їхня загальна кількість в імперії Романових тоді становила 63._
- Однак перші українські кооперативи проіснували лише кілька років, їхній занепад був зумовлений рядом причин:
- насамперед погано був підготовлений соціальний ґрунт для кооперативної діяльності. Переважна більшість громадян ще не розуміла суті та значення кооперації;
- високі як на ті часи внески (25-50 крб) не давали змоги вступати в кооперативи менш заможному населенню українських міст;
- через матеріальну незабезпеченість кооперативи не могли конкурувати з приватними торговцями, які до того ж не гребували засобами, щоб їх знищити.
- Реакційна політика російського уряду в середині 1870-х рр., переслідування місцевої ініціативи в освітньому та економічному житті негативно вплинули на діяльність перших українських кооперативів. Протягом 20 років темпи кооперативного руху були надто низькими. З 1870 р. до 1894 р. виникло тільки 31 споживче товариство. У 1890-х роках кооперативна діяльність пожвавилася, що було пов'язане з діяльністю відомого українського кооператора "артільного батька" М. Левитського, який, здобувши в 1885 р. університетську освіту, ретельно вивчив суспільні відносини українського села та його господарства.
- 29 вересня 1894 р. в с. Февар на Херсонщині утворилась перша хліборобська спілка, так звана артіль, її члени об'єднали свої земельні ділянки, робочу худобу, реманент. Спільними зусиллями вони вели господарство, а прибутки розподіляли відповідно до кількості працюючих та площі землі. Артіллю керував староста, якого обирали голосуванням. З Херсонщини артільний рух швидко поширився на Катеринославщину, Полтавщину, Чернігівщину, Київщину та Донеччину. Якщо в 1894 р. в Україні діяли 5 спілок, то в 1895 р. - 12, а наступного року - уже понад 100.
- На початку українського кооперативного руху виникли кредитні товариства. Особливо почастішали спроби їх організації після селянської реформи 1861 p.:
- група ремісників Одеси в 1862 р. підготувала статут ощадно-позикового товариства;
- у 1869 р. виникло ощадно-позикове товариство в м. Гадячі на Полтавщині, до складу якого входили 28 міщан-ремісників та купців;
- у 1871 р. виникли Вереміївське на Катеринославщині, Обознівське й Петрівське на Херсонщині ощадно-позикові товариства.
- Крім того, члени товариства платили вступні внески по 1 крб. Позики видавали на підставі особистої довіри в сумі до 25 крб, кожному під 9-10 % річних, а більші - за борговим зобов'язанням, але не більше 100 крб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.4. Зародження та особливості розвитку кооперативного руху“ на сторінці 1. Приємного читання.