Розділ «Тема 6. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.)»

6.1. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. в Австрії та 1861 р. в Росії. Їхні наслідки для України

Особливості господарства України в період другої половини ХІХ - початку ХХ ст. пов'язана з таким:

- українські землі перебували в той час під владою Російської та Австро-Угорської імперій, які розглядали Україну як колоніальний сировинний придаток до промислово-розвинутих районів своєї імперії;

- колоніальний характер економіки, кріпосне право та інші форми експлуатації селян гальмували розвиток промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку;

- промислова революція, що відбувалася в країнах Західної Європи, позначилася на ході економічного розвитку не тільки країн Центральної та Східної Європи, а й України. Розпочалася його раціоналізація, що свідчить про народження нової епохи, епохи індустріалізації;

- в Україні промисловий переворот розпочався пізніше, ніж у Великобританії, США, Франції, майже одночасно з Німеччиною - у 20-40-х рр. ХІХ ст.

- Розглянемо спочатку, як відбувалися процеси промислового перевороту в Східній Україні, перший етап якого розпочався у 20-40-х рр. ХІХ ст. Запізнення промислового перевороту в економічній історії пов'язується з економічною відсталістю Російської імперії, де протягом першої половини ХІХ ст. продовжувала існувати феодально-кріпосницька система, яка гальмувала розвиток сільського господарства, формування ринку робочої сили для промисловості. Господарство в цей період було представлене в основному міськими та сільськими кустарними промислами, мануфактурами, заснованими на ручній техніці та примусовій праці кріпаків.

- Поступово навіть в умовах кріпосного права в першій третині ХІХ ст. мануфактурна промисловість досягла певних успіхів і підготувала умови для промислового перевороту. Розвивалися такі галузі, як обробна, харчова, текстильна, миловарна, шкіряна, виробництво будівельних матеріалів. У 1820-х рр. виникла цукрова промисловість.

- Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848-1849 рр. в Австрії та інших країнах Західної та Центральної Європи. Угорський сейм 18 березня 1848 р. видав закон про скасування панщини в країні, у т. ч. й у Закарпатті. Австрійський уряд 17 квітня 1848 р. оголосив про скасування панщини в Галичині. Рішенням уряду від 1 липня 1848 р. цей закон було поширено й на Буковину. Згідно із цими законами селяни оголошувалися вільними й звільнялися від панщинних повинностей.

- Віденський парламент 7 вересня 1848 р. ліквідував примусову закупівлю селянами горілки та інших міцних напоїв, правом на виробництво й реалізацію яких (право пропінації) володіли поміщики.

- Селянин, як і поміщик, став власником землі. Але в цілому скасування панщини було проведене з повним нехтуванням інтересів селянської верстви. Проявилося це в такому:

- пани-дідичі звільнялися від опікунських обов'язків над селянами (від обов'язків допомагати на випадок стихійного лиха, епідемії тощо);

- держава як компенсацію за ліквідацію панщини виплачувала панам-дідичам відшкодування з державної скарбниці;

- поміщики звільнялися від окремих податків;

- за панами залишалися сервітутні володіння (ліси, пасовища, луки й т. ін. );

- селяни за користування сервітутами мусили заплатити певну суму панам на підставі добровільних угод із ними, що робило їх залежними від панів у господарському відношенні;

- пани, як і раніше, використовували "право пропінації" у своїх корисливих цілях. У 70-х рр. ХІХ ст. селяни змушені були викуповували право на пропінацію.

- Але, незважаючи на недоліки, аграрна реформа 1848 р. сприяла розвитку господарства, підвищенню інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, формуванню індустріального суспільства.

Процеси промислового розвитку західноукраїнських земель після аграрної революції