Класична школа політичної економії та її представники
Основні принципи "класичної школи "
Суспільство в цілому і його економіка підкоряються дії "природних" законів, які відображають наявність у світі загального порядку й не залежать від волі, бажань, поінформованості людей. Втручання держави в ці процеси недоцільне й небажане. Держава повинна лише підтримувати порядок і гарантувати економічну свободу.
Дія економічних законів реалізується через переслідування кожним індивідом власних особистих інтересів. Зіткнення цих інтересів у процесі конкуренції призводить до вироблення оптимальних рішень. Особистий егоїзм стає фундаментом загального благополуччя. Така модель поведінки одержала назву "економічна людина" (homo economicu-).
Умовою бездоганної дії цього механізму є забезпечення максимуму економічної волі, найкращою гарантією якої є приватна власність і повнота інформації, якою володіють суб'єкти, що господарюють.
Зародження класичної школи в політичній економії
Учення Вільяма Петті
П'єр Буагільбер
У Франції засновником трудової теорії вартості був П'єр Лепезан де Буагільбер (1646-1714), якого К. Маркс відносить до фундаторів класичної буржуазної політичної економії як одного з основоположників трудової теорії вартості. Основні праці П . Буагільбера - "Детальний опис становища Франції, причини падіння її добробуту й прості способи відновлення, або Як за один місяць доставити королю всі гроші, яких він потребує, і збагатити все населення" (1696), "Звинувачення Франції" (1707), "Трактат про природу, вирощування й користь зерна", "Міркування про природу багатства, грошей і податків", "Дослідження про рідкісність грошей".
- Сферу виробництва вважав пріоритетною порівняно зі сферою обігу, абсолютизуючи при цьому роль сільського господарства в економічному розвитку країни й уважаючи суспільним багатством життєво необхідні предмети, такі як їжа й одяг, "без чого ніхто не може обійтись".
- Роль грошей в економіці Буагільбер недооцінював і вважав можливим і необхідним їх усунути - у зв'язку з порушенням ними, на його погляд, обміну товарів за їхньою справжньою вартістю.
"Система" П. Буагільбера
1. Замінити регресивну податкову систему пропорційним або прогресивним оподаткуванням.
2. Звільнити внутрішню торгівлю від обмежень.
3. Увести вільний ринок зерна й не стримувати природного підвищення цін на нього.
Теоретичні досягнення П. Буагільбера
1. Його твори стали базою для розвінчання меркантиліських поглядів і формування "французької школи" політичної економії.
2. Обґрунтував трудову теорію вартості.
3. Зробив спробу дізнатися, за яких умов обмін здійснюватиметься на справедливих засадах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. Зародження та характерні особливості класичної школи політичної економії“ на сторінці 1. Приємного читання.