Київська Русь - назва давньоукраїнської держави з центром у Києві. Виникла вона на рубежі VIII-IX ст. внаслідок тривалого процесу економічної, політичної та етнокультурної консолідації східнослов'янських племінних князівств і в різних формах існувала до середини XIII ст.. Східна Європа від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, від Сяну на Заході до Волги та Оки на сході, її площа становила близько 800 тис. кв. км.
Економічні ідеї періоду раннього Середньовіччя Київської Русі найбільш широко відображені в літературній пам'ятці - "Руській правді" (XI ст.), де законом охоронялась приватна власність, визначалась міра покарання за зазіхання на неї. Князі та бояри мали виключне та спадкоємне право на землю, позбавити якого їх не міг навіть великий князь.
За легендою, Київ заснував Кий з братами Щеком, Хоривом та сестрою Либідь, назвавши місто власним ім'ям. Як пишеться у "Повісті временних літ", у 862 р. два варязьких ватажки Аскольд і Дір, лишивши дружину свого князя Рюрика в Новгороді, вирушили із загонами своїх воїнів вниз Дніпром.
Територія Київської Русі в IX-XIV ст.
Оцінивши прекрасне розташування Києва на високому березі річки, вони оволоділи містом, а на жителів, що населяли його околиці, наклали данину. Аскольд і Дір, швидко зажили собі багатства й сили, так як у 860 р. наважилися разом із підвладними їм полянами напасти на Константинополь. Незабаром вісті про їх успіхи дійшли до Новгорода.
Поселення та його укріплення на Русі. Войовничі варяги
Для захисту кордонів на Русі будували міцні захисні фортеці та укріплення. Перші поселення були біля річок. Релігія мала велике значення для населення Київської Русі. По всій Русі розбудовували православні церкви і храми.
Київська Русь мала тісні військові та торговельні зв'язки з варягами. Коли Русі потрібна була військова допомога, вона часто зверталась за цим до войовничих варяг. На карті показано основні торгові шляхи варяг: по Волзі і Шлях із варяг у греки. Інші торгові шляхи XI ст. показані помаранчевим кольором.
Торгові шляхи Київської Русі в VIII-XI ст.
Між слов'янськими племенами швидкими темпами розвивались товарно-грошові відносини. В літературі про древньоруські гроші склалось дві теорії -"хутряна" і "металева". З початку грошима служило хутро цінних тварин, пізніше - "хутряні гроші" були витіснені срібними.
Хутряні грошові одиниці. Грошові одиниці Київської Русі
Грошова одиниця "РІЗАНА" - це хутро, а саме: брюшна частина звірка з задніми лапками | Грошова одиниця "НОГАТА" представляла собою шкурку соболя з чотирма ногами. Ця назва не випадкова. Можна прослідкувати словотворення на інших прикладах - крилатий, хвостатий | Грошова одиниця "ГРИВНЯ" - одиниця хутряних грошей. 1 гривня = 25 ногатам або 50 різанам | Грошова одиниця "КУНА" - це не обов'язково хутро куниці. Куна - зимове хутро звірка. Одна куна дорівнює двом "різанам" |
Рахунок в дюжинах бєлєй: - різана = 2 дюжини бєлєй. Бєль - це хутро білки. Даний масштаб ще доповнювався розмінним хутром рижої білки - векши;
- куна = 4 дюжини бєлєй; - ногата = 5 дюжин бєлєй; - гривня = 100 дюжин бєлєй.
Тому, масштаб цін хутряних грошей виглядав так:
1 гривня = 20 ногатам = 25 кунам = 50 різанам = 150 векшам (віверицям).
Приклад розрахунку грошовими одиницями Київської Русі: гривня: за річне лоша 0,5 гривні; за вола гривню; за смердового коня 2 гривні, за княжого коня (якщо він з плямою) 3 гривні; куна: за трирічного лошака 15 кун; різана: за теля 5 різан; за корову 40 різан; за кобилу 60 різан; ногата: за ягня 1 ногата, за барана 1 ногата.
До появи руських металевих грошей в У-ІХ ст. в обігу країни більше використовували грецькі драхми. На значній частині території Київської Русі знайдено римські срібні монети І-У ст., а також візантійські гроші.
Зразки давньоруських монет
Галицько-Волинський літопис
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.5. Господарство та економічна думка Давньоруської держави“ на сторінці 1. Приємного читання.