TextBook 
Структура як старого, так і сучасного інституціоналізму та шляхи його еволюції в другій половині XX ст. досить складні. Так, до цього часу зберігається дуалізм "старого " інституціоналізму та неоінституціональних теорій.
Відмінності в поглядах представників "старого" інституціоналізму та неоінституціоналізму
Труднощі класифікації інституціональних теорій
Рональд Коуз та дослідна програма неоінституціоналізму
Засновником неоінституціоналізму по праву вважається Рональд Коуз. У його статтях "Природа фірми" (1937) та "Проблема соціальних витрат" (1960) уперше сформульована дослідна програма неоінституціоналізму, з якою пов'язані подальші зміни в захисній оболонці неокласичної теорії.
По-перше
Розглядається ширший, ніж у неокласиці, спектр форм власності та контрактних форм, на основі яких здійснюється обмін. Так, нарівні з приватною аналізуються колективна, державна, акціонерна форми власності й порівнюється їхня ефективність у забезпеченні угод на ринку (теорії оптимального контракту, теорія суспільного вибору, конституційна економіка).
По-друге
У неокласичну модель вводиться поняття інформаційних витрат, тобто витрат, пов'язаних із пошуком і одержанням інформації про угоду та про ситуацію на ринку в цілому. Хоча теорія інформації (Дж. Стіглер) і не належать безпосередньо до неоінституціоналізму, вона значно вплинула на його подальший розвиток.
По-третє
Поряд із виробничими, або трансформаційними витратами неоінституціоналісти припускають існування транзакційних витрат. Під цим терміном, центральним для теорії транзакційних витрат (Р. Коуз, О. Вільямсон), розуміються всі витрати, що виникають під час здійснення угод. Саме нова економічна історія (Д. Норт, Р. Фогель) виникла в результаті використання теорії транзакційних витрат та теорії прав власності для історичного аналізу. Учення про транзакційні витрати має основоположне, фундаментальне значення в неоінституціоналізмі. Представники цієї школи вважають, що неокласична теорія звужує можливості свого економічного аналізу через те, що враховує лише витрати взаємодії людей з природою (трансформаційні витрати). Необхідно також брати до уваги й глибоко вивчати витрати взаємодії між людьми - транзакційні витрати. Детальніше їх можна визначити як витрати ресурсів (грошей, часу, праці тощо) для планування, адаптації, та контролю за виконанням узятих індивідами зобов'язань у процесі відчуження та привласнення прав власності й свобод, прийнятих у суспільстві.
Частка транзакційного сектору у ВНП США, 1870-1970 рр.
| Роки | Приватний транзакційний сектор, % | Державний транзакційний сектор, % | Усього, % |
| 1870 | 25,27 | 3,6 | 26,09 |
| 1880 | 29,12 | 3,6 | 28,87 |
| 1890 | 30,43 | 3,6 | 32,72 |
| 1900 | 31,51 | 3,67 | 34,1 |
| 1910 | 35,1 | 3,66 | 35,17 |
| 1920 | 38,19 | 4,87 | 39,97 |
| 1930 | 37,9 | 8,17 | 43,69 |
| 1940 | 40,3 | 6,6 | 51,25 |
| 1950 | 41,3 | 10,95 | 55,34 |
| 1960 | 40,8 | 14,04 | 54,7 |
Методологічні особливості неоінституційної економічної теорії порівняно з неокласикою
Протистояння альтернатив нової інституціональної економіки неокласичним постулатам
Теорії системної трансформації капіталізму
Теорія народного капіталізму
Концепція дифузії власності
У концепції дифузії власності (А. Берлі, Дж. М. Кларк) досліджуються зміни у формах та структурі відносин власності за умов:
Концепція управлінської революції
Концепція революції е доходах
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8.5. Еволюція інституціоналізму. Неоінституціоналізм та його основні представники“ на сторінці 2. Приємного читання.