Розділ «6.3. Особливості розвитку економічної думки України в останній третині XIX ст. - на початку ХХ ст.»

- До цього в середовищі маржиналістів і неокласиків панувала кардиналістська теорія оцінки поведінки споживача, яку започаткували учені австрійської школи. Вони, зокрема Є. Бем-Баверк, А. Маршалл, виходили з можливості суб'єктивної оцінки споживачем абсолютного значення величини граничної корисності блага. На основі відомих розробок Л. Вальраса, Ф. Еджворта, В. Парето український маржиналіст Є. Слуцький тісно пов'язав функцію корисності, яка визначала надання переваг споживачем певній корисності благ, з динамікою ціни та грошових доходів споживача. При цьому він:

- відштовхувався від ідеї про необхідність звільнити функцію корисності від суто суб'єктивного трактування;

- використав категорію віддання переваг споживачем як одній із детермінант сукупного попиту, у якій і знаходить вираження корисність товару;

- виходив із можливостей кількісного аналізу віддання переваги, їх порядкового зіставлення;

- розробив математичні методи, що дають змогу досліджувати величини функції корисності та функції попиту залежно від руху цін і зміни доходів споживача.

- Ці ідеї Є. Слуцького стали основоположними в розвитку сучасної ординалістської версії споживацької поведінки та сучасної теорії попиту.

- Є. Слуцький продовжив дослідження психологічних засад раціональної поведінки господарських суб'єктів та моделювання довгострокових економічних коливань, які ґрунтувалися на неокласичних принципах. Це він зробив у виданих німецькою мовою працях:

- "Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад економіки" (1926);

- "Складання випадкових причин як джерело циклічних процесів" (1927).

- В "Етюді..." він уперше у світовій літературі поставив питання про необхідність формування особливої науки - праксеології, яка б розробила принципи раціональної поведінки людей за різних умов. Праксеологія (від грецьких слів praxi- - "діло, діяльність, практика", loge- - "учення") -

загальна теорія раціональної людської поведінки. - Ідеї, викладені Є. Слуцьким у публікації 1915 р., уважаються в сучасній зарубіжній літературі основоположними в розвитку теорії поведінки споживачів як одного з важливих розділів економетрики.

Іван Франко (1856-1916)

І. Франко народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (нині Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко. - Протягом 1862-1864 рр. навчається в початковій школі в с. Ясениця Сільна. - У 1864-1867 рр. - у школі при Василіанському монастирі в Дрогобичі. У 1867-1875 рр. І. Франко здобував освіту в Дрогобицькій гімназії. - На початку творчої й громадської діяльності захоплювався марксизмом, особливо економічним ученням К. Маркса. З позицій марксизму дав аналіз тогочасного капіталізму в багатьох своїх статтях: "Хто є робітник?", "На кого працюємо?", "Хто винний?", "Про соціалізм". - Надавав великого значення освіті, культурі. Досліджував найголовніші категорії політекономії: капітал, товар, додаткову вартість, заробітну плату.

Поняття права та закону завжди пов'язував з ідеями гуманності й справедливості. - Соціалізм за І. Франком:

- співдружність людей, побудована на праці;

- люди поєднані на господарській рівності;

- установлення повної громадської й політичної свободи.

- У процесі аналізу аграрних відносин І. Франко формулює суть диференційної ренти І, диференційної ренти ІІ, а також абсолютної капіталістичної земельної ренти. Але найбільше його цікавила проблема ліквідації приватної власності.

- У своїх працях Іван Франко вів роздуми про такі галузі економічного вчення, як економічної теорії, економічної думки, економічної історії, фінансів, банківської справи, статистики, регіоналістики.

- Створення федерації Франко уявляв як створення федерації в межах возз'єднаної України, створення федерації в межах визволених народів Росії, об'єднання слов'ян у єдину федерацію, оформлення всесвітньої федерації вільних народів.