TextBook - Слід зауважити, що й після скасування панщини землі Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття залишалися аграрно-сировинним придатком до промислово розвинутих центральних та західних провінцій Австро-Угорської імперії.
- Формування фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях відбувалося в 70-80-х рр. ХІХ ст. Більшість підприємств краю в цей період належала іноземним власникам: австрійським, німецьким, навіть канадським. У 1890-х рр. кількість робітників на підприємствах Прикарпаття досягла лише 3 тис осіб, з яких значний відсоток становили поляки. Це було свідченням низького розвитку промисловості та колоніальної політики центральних і місцевих (польського походження) властей.
- Фабрично-заводська промисловість формувалася головним чином у нафтово-озокеритній, лісопильній та борошномельній галузях, у яких почали досить широко застосовувати парові двигуни.
- У Східній Галичині розвивалися традиційні галузі промисловості: текстильна, шкіряна, соляна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна, найпоширенішою галуззю залишалися ґуральництво, цукроваріння. Однак, застосування передової техніки в цих галузях відбувалося вкрай повільно. Причини цього такі:
- в умовах початку промислового перевороту в німецьких та чеських провінціях Австрії ремісничі та мануфактурні вироби краю не витримували конкуренції фабрично-заводської промисловості;
- негативний вплив колонізаторської політики властей, які не були зацікавлені в промисловому зростанні західноукраїнських земель. Капітали вкладалися у вигляді виробництва, що продукували напівфабрикати, видобували сировину, здійснювали її первинну обробку тощо;
- вагомою причиною економічної відсталості Галичини було лихварство, у якому особливу роль відігравали єврейські купці. Воно завдавало великої шкоди українському селу, призводячи до розорення селян і навіть поміщиків, концентрувало гроші, землю та інше майно в руках лихварів. Останні, одержуючи великі прибутки від свого ремесла, не були зацікавлені вкладати капітали в промисловість, по-варварськи експлуатували придбані ними маєтки, вели екстенсивне господарювання.
- Щодо Закарпаття, то на його землях були всі умови для розвитку промислового виробництва, насамперед - значні лісові простори, які забезпечували сировиною деревообробну, будівельну й хімічну галузі. Але в основному вони належали іноземцям. Хімічну промисловість у 1870-х рр. почали розбудовувати коштами підприємців США, Англії, Німеччини, Франції. З деревини, зокрема бука, стали виробляти вугілля, оцет, метил, алкоголь, ацетон та ін.
- Наприкінці ХІХ ст. в Закарпатті почали видобувати граніт, каолін, мармур, вогнетривкі та гончарні глини, вапняк тощо. Видобували буре вугілля, кам'яну сіль. Діяли кілька нафтових копалень, ґуралень, броварень.
- У 1860-70-х рр. західноукраїнські землі були з'єднані залізницею із Заходом. У 1861 р. завершено будівництво залізничної лінії Краків-Перемишль, а в 1864 р. її з'єднали зі Львовом, пізніше й інші міста та містечка одержали залізничне сполучення.
- Залізничне будівництво на західноукраїнських землях мало особливості, пов'язані з таким:
- якщо в Росії та країнах Заходу воно сприяло бурхливому розвитку важкої індустрії, то на західноукраїнських землях лише незначною мірою пожвавило розвиток виробництва промислової продукції, переважно лісової та будівельних матеріалів;
- розвиток залізничного транспорту, з одного боку, був позитивним, він сприяв значному зменшенню транспортних витрат на перевезення товарів, а з іншого, західний регіон України став легкодоступним джерелом сировини та ринку збуту для фабричної промисловості західних провінцій монархії Габсбургів.
- У цілому фабрично-заводська промисловість західноукраїнський земель, як доведено дослідниками економічної історії, розвивалася в 60-70-х роках ХІХ ст. однобоко. Тобто пріоритети надавалися розширенню видобування й первинній переробці сировини, а не виробництву готової продукції. Такий напрям диктував уряд Австро-Угорщини, а також іноземний капітал, що негативно вплинуло на хід промислового перевороту, який розпочався в 5070-х роках ХІХ ст.
Передумови та сутність селянської реформи 1861 р. в Росії та її здійснення в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.)“ на сторінці 2. Приємного читання.