Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

б) командної, або централізованої, економіки;

2) децентралізовані, або ринкові, що мають вид:

а) вільного, або чистого, ринку;

б) змішаної економіки.

Традиційна, або патріархальна, економіка була властива первісним суспільствам, а тепер збереглася певною мірою у слаборозвинених країнах. В основі вирішення питань: що, як і для кого робити — лежать традиції, які передаються від покоління до покоління. її позитивна риса — стабільність, негативна — вона відкидає все нове, а тому неефективна. Для неї характерними є збереження натурально-общинних форм господарювання, замкнутість, відсталість форм і методів виробництва, дотримання культових цінностей та кастового поділу людей, бідність населення.

Командна, або централізована, тоталітарна, економіка — це економічна система, у якій держава є власником більшості економічних ресурсів і організовує виробництво за єдиним планом. Ця економічна система працює за принципом: купується тільки те, що виробляється.

Характерні риси командної економіки:

• монополія державної власності, яка забезпечує державному апарату абсолютну владу в економіці й суспільстві. Власність громадян обмежена зазвичай особистим майном та невеликим підсобним господарством;

• жорстка централізація у розподілі ресурсів і результатів виробництва. Держава самочинно вирішує, що, як і для кого виробляти, встановлюючи тотальний регламент і контроль;

• вирішальне значення адміністративних методів управління, головна мета підприємств — виконання плану "ціною" будь-яких витрат;

• відсутність стимулів до сумлінної праці і дбайливого господарювання;

• істотне обмеження або недопущення взагалі вільного підприємництва;

• неефективність, а отже, і нежиттєздатність такої економіки.

Видатний теоретик лібералізму Фрідріх Гайєк ще у 40-і рр. XX ст. застерігав, що претензії соціалістичної теорії на "небачений розквіт планомірно організованої економіки" є лише "згубна самовпевненість" і "шлях до рабства". Тільки приватно-конкурентний лад, за його переконанням, — "єдиний, де людина залежить від самої себе, а не від милості сильних світу сього".

Звичайно, можна знайти деякі аргументи і на користь командної економіки, адже нічого однозначного у природі не існує. Та, вочевидь, найменш сумнівним із них є один — це мобілізаційний потенціал цієї системи, хоча, уточнимо, він стає у нагоді лише в критичні моменти життя країни (на період війни, подолання розрухи та наслідків стихійних лих тощо).

Вільний, або чистий, ринок — це економічна система, яка працює за принципом: виробляється лише те, що купується (хоче реальний споживач).

Система вільного ринку в розвинених країнах проіснувала приблизно до першої третини XX ст.

Основні риси системи вільного ринку:

• панування приватної власності на виробничі ресурси. Кожна людина на власний розсуд може зайнятися будь-якою законною підприємницькою діяльністю і, беручи весь ризик на себе, вирішувати, що, як і для кого виробляти;

• особиста вигода як головний мотив економічної діяльності, що спонукає до активності, ініціативи, ризику, ощадливості й наполегливості у праці. Бізнес будується не на філантропії (добродійності) чи дружбі, а на взаємній вигоді його учасників;