Розділ «Частина четверта. Світове господарство»

Пострадянські країни шукають свої форми економічної інтеграції. Створена на уламках СРСР Співдружність незалежних держав (СНД) виявилася фактично недієвою формою інтеграції. їй завадили економічні інтереси окремих країн та ще більше політичні амбіції їх керівників, насамперед російського істеблішменту, який уперто виношує плани реставрації колишньої імперії. У 1994 р. домовилися ввести режим вільної торгівлі, проте він постійно порушувався, до нього вводилися щоразу виключення щодо тих чи інших товарних позицій. У 2010 р. Білорусь, Казахстан і Росія (а за рік і Киргизія) перейшли до митного союзу, а з 2015 р. вони вже планують трансформувати його у Євразійський економічний союз, сподіваючись на те, що це утворення стане геополітичним проектом століття, не повторить помилок ЄС Одначе, зважаючи на те, що їхнє об'єднання будується на зовсім інших принципах і цінностях, аніж Європейський союз, або що в цьому проекті більше політики, аніж економіки, його перспектива видається вельми сумнівною.

Україна вибрала своїм стратегічним вектором розвитку Європейський союз. Такі сподівання, як показують соціологічні дослідження, властиві більшості населення країни. Тому спроба корумпованого керівництва держави обхитрувати суспільство та його цинічна відмова в останній момент від обіцяного підписання асоціації з ЄС обернулася наприкінці 2013 р. кривавим протистоянням і втечею з країни президента В. Януковича разом зі своїм найближчим оточенням. Нове керівництво держави, що сформувалося після тих подій, видається, сповнене рішучості таки укласти угоду про поступове приєднання України до ЄС. Певна річ, для отримання статусу повноцінного члена ЄС, доведеться ще багато чого зробити, аби економіка, держава і суспільство в цілому відповідали критеріям членства у цій організації, передусім щодо демократії, забезпечення реальних прав і свобод громадян тощо. Окрім іншого, задля мінімізації втрат від повної лібералізації зовнішньоторговельних відносин (при вступі до зони вільної торгівлі) доведеться докласти чималих зусиль і коштів для приведення вітчизняної продукції у відповідність до стандартів ЄС, для пошуку нових ринків збуту. Це тим паче важливо з огляду на всілякі спроби Росії зашкодити європейському вибору нашої країни, перетягти її до євразійського економічного простору.