Розділ «Частина четверта. Світове господарство»

+ збільшення світового виробництва продукції;

+ скорочення безробіття;

+ зближення народів і їх культур, створення передумов для зміцнення миру у всьому світі.

Вигоди від використання дешевої праці іммігрантів, особливо з країн, що розвиваються, збільшує і той фактор, що такі заробітчани погоджуються на будь-які умови праці, беруться за важку, брудну і небезпечну роботу, якої цурається місцеве населення, працюють довше, ніж це дозволяється у даній країні, та ще й позбавлені надійного соціального захисту. Чимало із них перебувають там нелегально, а тому їх будь-коли можуть звільнити.

Окремо варто зауважити, що найбільшою втратою для країни трудової еміграції і водночас найбільшою вигодою для країни імміграції є "втеча мізків". Це й зрозуміло, адже висококваліфікована праця (науковців, інженерів, конструкторів, медиків, програмістів та фахівців інших творчих професій), по-перше, потребує чималих витрат на освіту та професійну підготовку кадрів, по-друге, вона дає найбільший приріст ВВП і, власне кажучи, забезпечує науково-технічний прогрес; по-третє, формує серцевину середнього класу як гаранта стабільності у суспільстві.

Для прикладу, наслідком того, що США спромоглися створити найліпші умови для наукових досліджень, ця країна має у своєму активі найбільшу кількість лауреатів Нобелівської премії. Причому, багато із них є вихідцями з інших країн. У Силіконовій долині США третину компаній, що займаються інноваційними розробками, створили вихідці з Китаю та Індії. Успіх компанії "Microsoft" забезпечив не лише особисто її засновник Б. Гейтс, але й працевлаштовані у ній "яйцеголові" з усього світу, в тому числі із пострадянських країн.

Проблема "втечі мізків", на жаль, уже тривалий час гостро стоїть в Україні. Для її вирішення наше суспільство має зрештою спромогтися оновити державну владу та здійснити необхідні комплексні реформи, які б відкривали широкі можливості використання кваліфікованої праці з вигодою для самих людей і з користю для Батьківщини. Зберегти інтелект нації — це, значить, зберегти її майбутнє.

20.6. Міжнародна економічна інтеграція

Однією із найбільш важливих закономірностей розвитку економіки в сучасних умовах є міжнародні інтеграційні процеси. Ці об'єднавчі, системоутворюючі за своєю природою процеси первісно розвинулися в середині національних господарств, організаційно пов'язавши між собою розрізнені підприємства і галузі, а затим перекинулися через кордони на інші країни. їх розвиток призвів зрештою до виникнення міжнародних (поки що регіональних) інтеграційних об'єднань. За даними СОТ, на початок 2009 р. у світі діяло 247 регіональних інтеграційних угод. Утім, учені уже висувають оптимістичні прогнози, що логічним результатом розвитку інтернаціоналізації стане глобальна (світова) економічна інтеграція.

Міжнародна економічна інтеграція — це процес тісного господарського та політичного зближення країн, об'єднання їхніх зусиль для ефективного розв'язання економічних, соціальних, політичних та інших проблем.

Фактори, що сприяють економічній інтеграції (об'єднанню) країн:

• спільність економічних систем, ступінь зрілості ринкових відносин;

• географічна близькість, наявність зазвичай спільного кордону, транспортних комунікацій;

• політична стабільність, спільність культурних звичаїв і традицій, наявність історичних зв'язків;

• спорідненість економічних, соціальних, інвестиційних та інших проблем;

• демонстраційний ефект, або позитивний приклад уже існуючих у світі інтеграційних об'єднань

Участь країн у міжнародних інтеграційних об'єднаннях пов'язана як певними вигодами для них, так і втратами.

Основні вигоди, отримувані країнами від інтеграції їхніх економік:

- поліпшення умов взаємної торгівлі (завдяки усуненню митних бар'єрів, узгодженому регулюванню цін на сільськогосподарську продукцію тощо);

- збільшення місткості спільного ринку товарів і послуг (завдяки економії на масштабах виробництва);