• 1) створення навчально-проблемної ситуації. Прийоми: постановка завдання, вирішення якого можливе лише внаслідок вивчення цієї теми; розповідь викладача про теоретичну і практичну значущість теми; історичний екскурс;
• 2) формулювання основного навчального завдання. Здійснюється педагогом як підсумок обговорення проблемної ситуації. Головне навчальне завдання зумовлює виникнення системи окремих навчальних завдань для створення і підтримки мотиваційного тонусу студентів протягом усього ходу засвоєння;
• 3) самоконтроль і самооцінка можливостей подальшої діяльності з вивчення теми.
На операційно-пізнавальному етапі студенти засвоюють зміст теми, розділу програми й мають оперувати навчальними діями, що входять до цього змісту. Від того, чи буде зрозуміла необхідність усього змісту навчання й окремих його частин, усіх навчальних дій та операцій для вирішення основного завдання, визначеного на мотиваційному етапі, залежить роль цього етапу у становленні мотивації навчальної діяльності. Основним змістом операційно-пізнавального етапу може стати моделювання об'єктів і явищ, вивчення побудованих моделей. У цьому разі діяльність студентів набуває теоретичного, дослідного, творчого характеру, що сприяє формуванню потрібної мотивації навчальної діяльності.
Підсумковим у процесі вивчення теми є рефлексивно-оцінний етап, на якому студенти вчаться рефлексу вати (аналізувати) свою навчальну діяльність, оцінювати її, зіставляти її результати з поставленими цілями та завданнями. Якісне проведення цього етапу має велике значення для формування навчальної мотивації. Студенти повинні відчути емоційне й інтелектуальне задоволення від зробленого, радість від подолання труднощів, щастя пізнання нового, цікавого.
• 3. Вплив колективних форм навчальної діяльності. Коли студент, працюючи в колективі, спостерігає, який інтерес викликає його діяльність в однокурсників, який внесок у спільну справу він робить, то він сам починає її цінувати, починає розуміти, що навчальна робота може бути значущою сама по собі. Це сприяє включенню студента до активної навчальної роботи, що поступово стає його потребою й набуває для нього цінності, а це у свою чергу приводить до формування мотивації учіння.
• 4. Значення оцінки у становленні мотивації навчальної діяльності. Для формування позитивної стійкої мотивації навчальної діяльності важливо, щоб головним в оцінюванні роботи студентів був якісний її аналіз з акцентуванням на досягненнях в опануванні навчального матеріалу та виявленням причин неуспішності. Такий аналіз сприяє формуванню адекватної самооцінки своєї праці.
У сфері професійної мотивації найважливіше значення має позитивне ставлення до професії, оскільки цей мотив пов'язаний з кінцевими цілями навчання.
Необхідним компонентом у процесі формування у студентів реального образу майбутньої професійної діяльності є аргументоване роз'яснення значення тих чи інших загальних дисциплін для конкретної практичної діяльності випускників.
Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти“ на сторінці 5. Приємного читання.
