Форми організації виробничого навчання

Теорія і методика професійної освіти

Процес виробничого навчання реалізується в таких формах: виробнича екскурсія, практикум, консультація, заняття в навчальному цеху училища, ліцею; навчання в цехах підприємств, передвипускна виробнича практика на робочих місцях тощо. Під час навчання конкретної професії використовується, зазвичай, комплекс організаційних форм, у яких конкретні форми мають свої завдання.

Розглянемо основні форми організації виробничого навчання - урок, заняття в навчальному цеху, заняття в цеху підприємства, виробнича практика.

Урок виробничого навчання - заняття в навчальних майстернях. Його специфікою є формування первинних професійних навичок, необхідних для продуктивної праці в умовах виробництва. На уроках виробничого навчання відбувається інтеграція знань та їх комплексне застосування у процесі практичної діяльності студентів. Це визначає структуру уроку виробничого навчання, його зміст і методи навчання, а також тривалість занять (як правило, повний навчальний день - 6 навчальних годин).

У структурі уроку виробничого навчання важливе місце посідає інструктаж, який при груповій формі навчання може бути вступним, поточним і заключним.

Вступний інструктаж вирішує такі завдання:

• а) ознайомлення студентів зі змістом майбутньої роботи і тими засобами, за допомогою яких її можна виконати (устаткування, інструменти, пристосування й т. ін.);

• б) ознайомлення з технічною документацією й вимогами до кінцевого результату (продукту) праці;

• в) пояснення правил і послідовності виконання роботи в цілому й окремих її частин (прийомів, операцій і т. ін.);

• г) попередження студентів про можливі ускладнення, помилки;

• д) за необхідності показ способів самоконтролю за виконанням операцій.

Активізації пізнавальної діяльності в ході вступного інструктажу сприяють актуалізація раніше отриманих знань, практичних навичок й умінь, показ практичної значущості досліджуваного матеріалу для професійної діяльності.

Поточний інструктаж проводиться в ході виконання студентами практичної роботи. Він здебільшого є індивідуальним або груповим. Навчання на цьому етапі буде ефективним лише в тому разі, якщо робота майстра будуватиметься планово й перспективно. Тому у планах уроків повинні висвітлюватися питання щодо навчання студентів плануванню своєї діяльності, підготовці робочого місця, налагодженню інструментів і пристосувань, формуванню навичок самоконтролю за виконуваною роботою, установленню й виправленню допущених помилок тощо. У ході поточного інструктажу майстер звертає увагу всієї навчальної групи на найбільш ефективні прийоми і способи виконання необхідної операції, надає допомогу погано підготовленим до виконання завдання студентам і т. ін. Успіх діяльності майстра багато в чому залежить від уміння організувати цілеспрямоване, диференційоване спостереження за роботою всієї групи кожного студента. Активізація групи, досягається шляхом введення елементів змагання, ігрових моментів, поетапного оцінювання виконання окремих операцій, результатів праці в цілому. Ступінь самостійності студентів у ході виконання виробничого завдання підвищується, якщо майстер у ході поточного інструктажу коментує роботу студентів, наводить приклади з досвіду роботи новаторів виробництва, передових бригад, ланок, що працюють на базовому підприємстві тощо. Важливо підкреслити питання економіки виробництва (використання матеріалів, електроенергії, скорочення затрат праці під час виконання тієї або іншої операції). В окремих випадках поточний інструктаж може мати груповий характер. Наприклад, якщо в ході спостереження за роботою студентів виявлено типові недоліки або, навпаки, цінні знахідки, то майстер приймає рішення ознайомити з ними всіх студентів. Активізація групи досягається постановкою виробничих проблем, створенням відповідних виробничих ситуацій.

Заключний інструктаж має декілька дидактичних і виховних цілей: об'єктивне оцінювання результатів колективної й індивідуальної роботи у групі, виявлення студентів-передовиків та їхнє заохочення, виявлення загальних та індивідуальних прорахунків у виконанні тих чи інших трудових операцій, шляхів їх усунення та ін. Правильно побудований заключний інструктаж значно впливає на виховання студентів, сприяючи формуванню таких якостей майбутнього робітника, як відповідальність за результати своєї праці, колективізм, почуття задоволення від виконаної роботи, естетичне ставлення до праці.

На сучасному уроці виробничого навчання поєднуються дві форми навчання: групова й бригадно-індивідуальна. У груповій формі навчання всі навчальні групи виконують однакові завдання, однакові навчально-виробничі роботи, що дає змогу майстрові проводити одночасно з усією групою вступний, поточний і заключний інструктажі й значно полегшує керівництво індивідуальною роботою студентів. При цьому створюються найбільш сприятливі умови для систематичного вивчення навчального матеріалу.

При безпосередньому проведенні практичних робіт все більше місце займає бригадно-індивідуальна форма навчання, значення якої полягає в підготовці майбутніх робітників до праці в умовах бригадного підряду.

Залежно від цілей і змісту навчального матеріалу розрізняють такі типи уроків виробничого навчання: уроки з вивчення трудових прийомів або операцій, мета яких - дати студентам виробничо-технічні знання, первинні навички й уміння для виконання необхідних прийомів або операцій; уроки з виконання комплексних робіт, мета яких - ознайомити студентів з навчально-виробничими роботами, що поступово ускладнюються, організацією праці й плануванням технологічного процесу, удосконалення та закріплення навичок й умінь, виконання раніше вивчених операцій у різних об'єднаннях.

Роль уроків виробничого навчання в навчальних майстернях різна, залежно від майбутньої професії студентів. Справа в тому, що навчальні майстерні мають різні можливості для відтворення технологічних процесів. Так, для більшості робочих професій, пов'язаних з машинними процесами (верстатники, столярі, слюсарі та ін.), у навчальних умовах можна відтворити майже всі характерні технологічні процеси, тому навчання в майстернях для майбутніх робітників цих професій відіграє вирішальну роль. Є інша група професій, під час навчання яких у майстерні студенти можуть виконати тільки тренувальні вправи. Це стосується будівельних професій: монтажників, малярів. Час навчання в майстернях за цими професіями значно менший.

Праця робітників металургійної та хімічної промисловості пов'язана з роботою зі складними агрегатами, які неможливо відтворити в майстерні училища. Але вони також обов'язкові для опанування трудових дій, прийомів і дій, що відповідають темі програми виробничого навчання, тому їх доцільно вивчати у формі тренувальних вправ.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми організації виробничого навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання
  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних