Одним із видів мотиваційного заняття є заняття-виставка, мета якого полягає у створенні багатосторонньої мотивації вивчення теми. Заняття організовується так. За тиждень до його проведення викладач повідомляє про нього, а для проведення самого заняття призначає 5-6 екскурсоводів з найбільш підготовлених студентів. Кожному екскурсоводові викладач визначає питання, пов'язане з досліджуваною темою, і допомагає його представити. Навчальна група поділяється на кількість бригад, відповідну кількості екскурсоводів. Кожна бригада відвідує почергово екскурсоводів, одержуючи коротку інформацію з навчальної теми. На це виділяється ЗО хв. У час, що залишився, викладач пропонує зробити короткий огляд того, з чим щойно ознайомилися студенти. Також вони одержують домашнє завдання - коротко записати те, що їм здалося цікавим і про що їм хотілося б довідатися докладніше. Така форма заняття навчає самостійності висловлювань, вільному спілкуванню з людьми, позитивно впливає на психологічний клімат групи, створює творчу атмосферу.
Заняття з розвитку критичного мислення (Дж. Стіл, К. Мередіт, І. Темпл)
Сьогодні значний вплив засобів масової інформації на наше життя очевидний, особливо на формування світогляду, інтересів, моральних цінностей у значної частини молоді. Отже, важливою умовою успіху у формуванні світогляду сучасної молоді та їх вихованні є вироблення у студентів критичного ставлення до масової культури, зокрема продукції телебачення, їх уміння відбирати те, що збагачує особистість, розуміти, що є дезінформацією та спотворює реальну дійсність.
Методики занять з розвитку критичного мислення пройшли апробацію в різних країнах. Це ґрунтовно досліджена модель, за якою навчання відбувається найефективніше:
• 1) сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації);
• 2) аналіз висновків-інформації;
• 3) зіставлення протилежних поглядів;
• 4) розроблення системи доказів на підтримку відповідного погляду;
• 5) прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах. Найчастіше заняття з розвитку критичного мислення має певну мету, але воно може бути й творчим процесом, де завдання чітко не сформульовані.
Розглянемо структуру занять з розвитку критичного мислення.
• 1. Розминка. Урок починається з розминки, яка замінює так звані організаційні моменти класичного заняття. Головна функція цього етапу - створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на занятті.
• 2. Обґрунтування навчання. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці й усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається студентам, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності. Отже, кожна тема заняття має бути обґрунтованою.
• 3. Актуалізація. На етапі актуалізації студенти пригадують, що знають з цієї теми. Вони встановлюють рівень власних знань з предмета, котрий можуть підвищити. Інформація, яку вони не пов'язують з уже відомою, втрачається дуже швидко. Девіз етапу: "Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте студентів пригадати те, що вони знають". Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. Навчання - активна та цілеспрямована діяльність. Установлення мети є вирішальним моментом у тривалому навчанні.
• 4. Усвідомлення змісту. На цьому етапі студент ознайомлюється з новою інформацією. У методиках критичного мислення передбачено, що на цьому етапі викладач має найменший вплив на студента, який самостійно отримує та аналізує інформацію, перевіряє власне її розуміння.
• 5. Рефлексія. Студент висловлює своїми словами певну думку, таким чином осягаючи її. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності, розмаїття поглядів. У такій ситуації приймаються правильні рішення.
Часто інформація, що стосується однієї теми, але надходить з різних джерел, суперечлива. Тому правильна її обробка потребує вміння аналізувати та відрізняти факти від думок та суджень.
Практична частина заняття. Для її виконання потрібно вибрати цікаву актуальну проблему, яку останнім часом висвітлює преса. Принести на заняття три-чотири статті з цієї теми, вміщені в різних газетах, наприклад "Київські відомості", "Факти", "День". Працюючи в групах, вивчити статті. Потрібно відповісти на запитання:
• Чи наведені в статті факти? Які саме (зробіть короткий перелік)?
• Чи названо джерела, на які автори посилаються, повідомляючи про факти (якщо джерела не названо, інформація втрачає свою достовірність)?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Навчальне заняття-виставка“ на сторінці 1. Приємного читання.
