Підготовка спеціаліста не можлива без набуття випускниками професійного навчального закладу певного досвіду роботи на виробництві. .
Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом професійної підготовки. її проходження необхідне для здобуття кваліфікаційного рівня і має за мету набуття студентами професійних умінь та навичок. Виробнича (педагогічна) практика займає приблизно 20-25 % усього навчального часу. Ефективність практики забезпечується зв'язками між вищим навчальним закладом та відповідним закладом для проведення практики - господарством, підприємством, фірмою, банком, клінікою, лікарнею, школою, транспортним засобом, дитячим садком тощо.
Метою будь-якої практики, окрім формування професійних практичних та організаторських умінь і навичок, може бути також проходження всього процесу від рядового робітника до інженера, актора, педагога, лікаря т. ін.
Практика студентів передбачає неперервність і послідовність її проведення під час одержання потрібного обсягу практичних знань та вмінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: кваліфікований робітник -> молодший спеціаліст ->бакалавр ->спеціаліст -> магістр.
Залежно від конкретної спеціальності студента практика може бути: навчальною, технологічною, експлуатаційною, конструкторською, ознайомчою, економічною, педагогічною, науково-дослідною тощо*
Навчальна практика на І або І-II курсах має за мету ознайомлення студентів з реальним процесом, у якому втілюються знання, які вони здобули у процесі лекцій та семінарських занять. Відповідно добираються форми організації - екскурсія, практична робота на виробництві чи підприємстві, на робочих місцях, виховна робота в школі або дитячих установах тощо. При цьому відбувається формування початкового етапу майбутнього фаху, того, що повинен знати майбутній спеціаліст на нижчому етапі, щоб усвідомити це на вищому.
Навчально-виробнича практика (III курс) полягає в ознайомленні з конкретною майбутньою спеціальністю як помічника, дублера фахівця. Студент виконує певні обов'язки, поточну роботу, спостерігає за діяльністю спеціаліста на робочому місці під його контролем.
Виробнича (цільова) практика (IV-V курси) дає можливість студенту виконувати обов'язки фахівця на робочому місці, він здійснює весь цикл роботи за своєю спеціальністю, усвідомлює механізм дії підрозділу (класу), у якому проводиться виробнича практика, загальну картину всього об'єкта практики.
Кінцевою ланкою практичної підготовки є переддипломна (державна) практика (V курс). Вона проводиться на робочому місці з виконанням усіх функціональних обов'язків майбутнім фахівцем. Під час цієї практики поглиблюються, закріплюються й усвідомлюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирається матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.
Практика студентів проводиться на базах практики, які відповідають вимогам навчальних програм. Після закінчення практики студенти складають звіт у порядку, встановленому відповідною кафедрою. З базами практики навчальні заклади завчасно укладають угоди щодо її проведення згідно з визначеною формою.
Студенти можуть також самостійно обирати собі місце проходження практики за дозволом кафедри. Усі види практики скеровуються відповідними кафедрами в особливих формах: загальному керівництві викладачів (навчальна практика), спільному керівництві викладачів двох кафедр та фахівця-виробника, залучення керівників підприємства для виступу, читання лекцій для студентів, закріплення підприємців, які б здійснювали керівництво та консультування студентів безпосередньо на робочому місці і т. ін.
До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедр або предметних (циклових) комісій. Працівники кафедр здійснюють насамперед консультування та інструктаж, а також контролюють усю діяльність студентів щодо виконання всіх завдань практики. Інструктаж може ґрунтуватися на друкованих методичних рекомендаціях з кожного виду практики.
У перший день практики переважно проводиться настановна конференція. На ній відповідальний за практику викладач та представники кафедр докладно роз'яснюють завдання студентів, організаційні заходи практики. її графіки, об'єкти, ознайомлюють з консультантами-керівниками відповідних кафедр, пояснюють вимоги до оформлення документації тощо.
Заключна конференція відбувається через тиждень після повернення студентів до аудиторних занять. Широко застосовуються щоденники практики, обмін досвідом та пропозиції студентів, виступ керівників - представників кафедр і керівників-виробників тощо. Форма звітності - подання письмового звіту, підписаного й оціненого безпосередньо керівником бази практики. Письмовий звіт разом з іншими документами (характеристика, щоденник, розробки тощо) подається на рецензування керівникові практики. Звіт із практики захищається студентом на комісії, призначеній завідувачем кафедри або заступником директора навчального закладу, внаслідок чого він отримує певну диференційовану оцінку.
Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів пов'язані з тим, що будь-яка система навчання не відтворює, навіть у навчальних майстернях і лабораторіях, усього розмаїття обладнання, технологічних процесів, виробничих ситуацій реального підприємства.
Зміст практики в основному визначається характером виробничого процесу на підприємстві, виходячи водночас із таких загальних вимог до програми практики:
• загальні положення (фонд часу, що відводиться на практику, строки її проведення, норми часу, які встановлюються для практикантів під час виконання завдань різного рівня складності, відомості про режим праці);
• навчальні та виховні завдання виробничої практики;
• вимоги до характеру і змісту роботи, функцій, які повинні виконувати студенти/учні (складність, точність, матеріал, фізіолого-гігєнічні вимоги та ін.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.
