Консультація

Теорія і методика професійної освіти

Консультація навчає студента працювати з книгою, робити записи до заняття, підбирати літературу, розбиратися у важкому питанні, тобто це форма надання допомоги студентам у їхній самостійній роботі. Специфіка консультації часто полягає в добровільному, вільному відвідуванні її студентами. Це форма особистого спілкування студента з викладачем. Функції консультацій такі: розвиток інтересу до обраної професії, спеціальності; набуття студентами навичок самостійного навчального та наукового пошуку; доповнення, поглиблення, уточнення набутих теоретичних знань; закріплення знань; встановлення рівня знань; вивчення індивідуальності студента та ін.

Конкретний зміст консультації визначається тим, перед якою формою організації навчального процесу вона проводиться. Так, консультація перед семінарським заняттям (це ні в якому разі не розгляд змісту семінару): а) подає характеристику джерел за темою, в тому числі нових книг; рекомендує порядок їхнього вивчення; б) надає поради, як висвітлити те чи інше питання. Консультації з написання доповідей, рефератів, курсових і дипломних робіт ставлять за мету допомогти студенту визначити тему, мету, структуру цих робіт. У ході такої консультації з'ясовуються також методологія, методи дослідження, аналізується література. Консультації перед іспитами та заліками допомагають повідомити порядок перевірки, вимоги до відповідей, способи опитування, раціональні шляхи повторення, на них ще раз підкреслюються найбільш складні місця програми курсу. Такі консультації допомагають з'ясовувати також, наскільки вивчені теми, які студенти повинні були готувати самостійно. Сьогодні є декілька класифікацій консультацій.

I класифікація - залежно від контингенту студентів: індивідуальні, групові, потокові.

II класифікація - залежно від етапів навчального процесу: вступні, поточні, підсумкові.

III класифікація - за дидактичними цілями і задачами: настановні, методичні, контрольні, проблемні.

IV класифікація - за засобами проведення: словесні, письмові (методичні рекомендації, вказівки), стенди-консультації, вітрини-консультації.

V класифікація-за способами проведення: консультація-порада, консультація-роз'яснення, консультація-обговорення, комбінована консультація.

Лабораторно-практичне заняття

Це одна з форм організації педагогом навчальної діяльності студентів, у якій домінує їх практична діяльність, що здійснюється на підставі спеціально розроблених завдань в умовах лабораторії (спеціально обладнаного кабінету). Найбільш характерною їх рисою є організація самостійної роботи студентів, яка проводиться під керівництвом викладача. На цих заняттях використовуються різні прилади, інструменти, установки, технічні засоби, матеріали і т. ін. У процесі виконання лабораторних робіт наукова інформація надходить до студентів за умов участі значної кількості аналізаторів, особливо шкірно-рухових. При методично правильній організації лабораторні заняття сприяють розвитку мислення студентів, інтеграції розумової й практичної діяльності майбутніх робітників, оволодінню студентами експериментальним методом дослідження (умінь спостерігати, вимірювати й оформляти результати, планувати, розподіляти обов'язки між членами групи, здійснювати взаємодопомогу і взаємоконтроль).

Лабораторно-практичне заняття складається з таких етапів: вступна частина (викладач формулює мету заняття, ставить завдання, визначає питання, виконує разом зі студентами схему дій); самостійна робота (студенти визначають шляхи розв'язання поставлених завдань, окреслюють послідовність виконання необхідних дій, вирішують поставлені завдання, складають звіти); заключна частина (викладач аналізує хід виконання й результати роботи студентів, виявляє помилки і визначає причини їх виникнення).

Лабораторні роботи у професійній школі поділяються на фронтальні лабораторні роботи і практикуми. У фронтальних лабораторних роботах всі студенти виконують однакове завдання, тематика якого має відповідати змісту навчального матеріалу за темою. Практикуми та практичні заняття проводяться після закінчення вивчення великої теми, розділу програми, наприкінці півріччя або навчального року. Вони мають, переважно, повторювально-узагальнюювальний характер, надають студентам більшої самостійності, створюють більше можливостей для реалізації взаємозв'язку загальної й професійної освіти.

Самостійна робота

Сутність самостійної роботи студентів полягає в організації самостійної пізнавальної діяльності. Вона є одним із найважливіших засобів їх підготовки до активної самоосвіти, у цьому полягає її основна дидактична мета. Самостійна робота здійснюється як у ході занять, так і в позаурочний час.

У професійній школі поширені такі форми позаурочної самостійної роботи: робота з навчальною й довідковою літературою (завдання - виокремлення головного, систематизація, аналіз, узагальнення, складання блок-схем, таблиць, алгоритмів і т. ін.); виконання наскрізних та індивідуальних завдань за циклами дисциплін; вивчення теми з невеликою групою студентів, кожний з яких займається потім з декількома студентами (з подальшим захистом у викладача); розробка студентами методичних матеріалів з предмета (схем, таблиць, опорних конспектів, завдань і т. ін.); підготовка до лабораторних робіт; конкурсне виконання різних завдань; вивчення нової техніки, технології на базових підприємствах, у лабораторіях; самостійне вивчення дисципліни під керівництвом викладача; виконання спеціально підготовлених завдань розвивального характеру (мета - більш глибоке та міцне засвоєння важливих положень предмета).

Ефективність тієї або іншої форми організації навчання залежить від багатьох факторів, серед яких одним з основних є педагогічна, психологічна й методична підготовленість викладачів і студентів до її реалізації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультація“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація
  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних